Життя — на паузу, гроші — в банк

Незважаючи на кризу, в 2020 р. населення та бізнес принесли до банків рекордну суму вкладів

За даними НБУ, минулого року портфель коштів клієнтів (фізичних та юридичних осіб) формально зріс на 25,6% — до 1,4 трлн грн. При цьому гривнева складова збільшилась на 30,3% — до 846,6 млрд грн, а валютна у доларовому еквіваленті майже не змінилась, залишившись на рівні $18,8 млрд.

Збільшення клієнтських коштів у банківській системі у кризовий рік можна пояснити хіба що загальним зниженням ділової активності та невизначеністю. Як фізичні особи, так і бізнесмени зайняли вичікувальну позицію. Перші акумулювали у банках кошти, що заощадили через скасування подорожей та інших розваг. Другі заморозили бізнес-проєкти до кращих часів. Теоретично збільшення коштів бізнесу у банківській системі може бути також наслідком детінізації економіки.

Кошти “фізиків”

Попри пандемію та стрімке падіння депозитних ставок, вкладники не тільки не забирали кошти з банків, як це було під час минулих криз, а навпаки, активно несли свої заощадження до банків. Відмінною рисою останнього періоду стало те, що “фізики” все більше коштів акумулюють у вигляді залишків на поточних рахунках, нехтуючи строковими депозитами.

Зокрема, номінальний обсяг коштів фізичних осіб у банках 2020 р. збільшився на 23,5% — до 682 млрд грн. При цьому гривневі кош­ти зросли на 26,3% — до 397 млрд грн. Обсяг валютних коштів у доларовому еквіваленті майже не змінився і складав трохи більше $10 млрд.

Найбільший приріст гривневих коштів населення продемонстрували державні ПриватБанк (+35,6 млрд грн) та Ощадбанк (+15,6 млрд грн). Третю позицію зайняв Універсал Банк Сергія Тігіпка, збільшивши портфель удвічі — до 14,8 млрд грн! Слід пам’ятати, що на базі Універсал Банку працює віртуальний monobank, який пропонує дуже привабливі відсоткові ставки як за вкладами у гривні, так і за валютними депозитами. Найімовірніше, депозитний успіх Універсал Банку значною мірою забезпечений саме популярністю monobank.

Водночас на ринку є фінустанови, що відчули відтік вкладів. У лідерах за цим показником Ідея Банк (-348 млн грн) та Сбербанк (-309 млн грн). Міжнародний інвестиційний банк Пет­ра Порошенка також зазнав відтік у розмірі 208 млн грн. Негативне сальдо у 102 млн грн продемонстрував і Банк Кредит Дніпро, який торік придбав відомий бізнесмен Олександр Ярославський у іншого крупно­го підприємця Віктора Пін­чука.

Щодо динаміки валютних коштів, то слід враховувати відчутну зміну курсу впродовж минулого року. Тож порівнювати гривневі еквіваленти вкрай некорект­но. У 2019-2020 рр. мали місце істотні коливання. Наприклад, за 2020 р. гривня девальвувала з 23,69 грн/USD до 28,27 грн/USD. Не маючи інших інструментів, задля аналізу припускаємо, що всі валютні кошти номіновано у доларах США, і  перераховуємо їх за офіційним курсом. Ми усвідомлюємо, що через наявність у депозитному портфелі певної частки вкладів у євро, який торік також знач­но зріс відносно долара США, результат підрахунку буде приблизним. Але все ж таки набагато точнішим та репрезентативнішим, ніж у випадку оперування гривневим еквівалентом.

Розглянемо приклад. Якщо просто порахувати різницю між гривневим еквівалентом коштів фізичних осіб Укрексімбанку на початок та кінець року, то отримаємо приріст у понад 3 млрд грн. При цьому виглядає так, що левову частку приросту забезпечила саме валютна складова портфеля. Проте більш поглиблений аналіз за наведеною вище методикою покаже геть протилежну картину: гривневий приріст у 726,5 млн грн та валютний відтік у майже $28 млн. Перерахувавши валютні втрати у гривню, отримаємо майже 800 млн грн “мінусу”. Тобто банк, маючи номінальний приріст у понад 3 млрд грн, реально фіксував невеликий відтік коштів!
Беззаперечним лідером за залученням валютних кош­тів 2020 р. став Універсал Банк, який наростив відповідний портфель майже на 80% — до $259 млн. Значне збільшення обсягу валюти на рахунках клієнтів у великих банків із західним капіталом. У цій компанії, зокрема, ПУМБ Ріната Ахметова, А-Банк братів Суркісів та Альфа-Банк — фінустанова з приватним російським капіталом. 

Натомість державні банки у повному складі серед лідерів за відтоком валютних коштів населення. Найбільших втрат зазнали Ощадбанк (-$133 млн), ПриватБанк (-$105 млн), Укргазбанк (-$91 млн). Найменше серед держбанків валюти громадян втратив Укрексімбанк — близько $28 млн. Цікаво, що приблизно стільки ж втратив і ТАСКОМБАНК, ще одна фінустанова Сергія Тігіпка.

Кошти бізнесу

Загальний приріст коштів юридичних осіб та небанківських фінансових установ за підсумками 2020 р. склав 30%, близько 681,2 млрд грн. Обсяги коштів, залучених від “фізиків” та юросіб, приблизно однакові. Гривнева складова підросла на 30%, до 448,6 млрд грн. Приріст валютної частки — скромні 2,5%, до $8,2 млрд.

Серед лідерів за приростом гривневих коштів бізнесу — держбанки, великі банки з іноземними та національними власниками. 

Втім, значний відтік протягом 2020 р. відчув Сітібанк: -2,7 млрд грн.

Валютні кошти бізнесу найбільш активно приростали також у великих банках усіх груп. Замкнув десятку Банк Восток.

Що стосується найбільших втрат валюти з рахунків юридичних осіб, тут серед лідерів — держбанки: Ощадбанк — близько $1,2 млрд, Укргазбанк — $117 млн, Сітібанк — $61 млн.

Фондування від НБУ

На початок 2021 р. заборгованість з рефінансування від НБУ мали 38 банків на загальну суму 61,9 млрд грн. У березні минулого року НБУ ввів довгострокове рефінансування підопічних на термін до п’яти років на додачу до стандартних короткострокових інструментів рефінансування. За версією НБУ, головна мета запуску механізму довгострокового рефінансування — підтримка банківського кредитування у гривні.

Однак Нацбанк припускає, що новий інструмент одночасно може виступати додатковою гарантією підтримки достатньої ліквідності в банківській системі.
Перший аукціон з розміщення довгострокового “рефінансу” відбувся на початку травня 2020 р. Відтоді НБУ провів дев’ять тендерів з рефінансування на строк від одного до п’яти років на загальну суму близько 57 млрд грн.

Ресурс від НБУ приваб­лює банкірів, перш за все, своєю дешевизною. Довгі гроші видаються під облікову ставку всього у 6% річних. Наприклад, у ме­жах останнього аукціону 12 лю­того банки позичили під таку ставку 9,3 млрд грн строком на п’ять років. На відкритому ринку фондування на таких умовах не залучити! Проте є ризик того, що отримані на аукціонах кошти банки спрямують не на здешевлення кредитів для бізнесу, а для покупки ОВДП, які відрізняються привабливою дохідністю. Таким чином, маємо за­вуа­льований механізм емісії грошей для наповнення бюджету. Тоді як реальне фінансування економіки все ще лишається замороженим.