Перейти к основному содержанию

Напівзаходи не панацея

ср, 03/31/2021 - 09:15

Чому комплексні реформи потребують політичних рішень

Якщо погортати сторінки українських новин, можна побачити купу заголовків на кшталт “Президент України обіцяє прискорення реформ”. На жаль, такі заголовки пасують до будь-якого нашого президента. Перші зустрічаються ще у грудні 1999 р. і стосуються обіцянок, даних Леонідом Кучмою Біллу Клінтону.

І справді, реформи ми обіцяє­мо добре й давно. Наприклад, введення податку на виведений капітал (ПнВК) два роки тому було задекларовано у передвиборній програмі Володимира Зеленського. Обіцянку не виконано. Ба більше, представники провладної монобільшості, зокрема голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев, зараз виступають проти універсального застосування ПнВК, а говорять про його введення з обмеженнями і застереженнями. 

Мікроменеджмент на тлі несвободи…

Судячи з останніх новацій, зокрема таких як законопроєкт #4101-д, влада продовжує практику мікроналаштувань замість комплексних реформ. Тут зменшили ПДВ на певний сільськогосподарський імпорт, там скасували мораторій на перевірки тощо. Міністр фінансів Сергій Марченко взагалі вважає, що реформи в податковій сфері — це постійний процес...

Збитки України щороку, USD млрдТим часом настрої підприємців погіршуються. Відповідно до опитування “Індекс настроїв малого бізнесу”, яке провела Європейська Бізнес Асоціація, індекс впав з 3,07 балів із п’яти можливих у 2020 р. до 2,38 у 2021 р. А кількість незадоволених поточним станом справ у власному бізнесі зросла з 29% до 58%.

Навряд чи такий тренд можна списати на одну лише пандемію. Нещодавно американський аналітичний центр The Heritage Foundation представив рейтинг економічної свободи 2021 р. Україна має в ньому найгірший показник (52,6 бала і 127-ме місце в світі) та єдина в Європі увійшла до групи “невільних країн”. Автори рейтингу зазначають, що для більшої економічної свободи уряд має посилити довіру інвесторів через удосконалення інвестиційного законодавства. Особливо потрібні Україні “глибокі та всеосяжні реформи” для посилення інституцій, які забезпечують верховенство права, та для захисту права власності, ефективності судів і цілісності уряду. 

Звичайно, в Україні знай­дуться критики, які скажуть, що якийсь аналітичний центр нам не указ. Але, власне, The Heritage Foundation не “якийсь” — він є автором програми “Мандат на лідерство” із близько 2 тис. реформ, з якою переміг та яку втілював Рональд Рейган. 

…та економіка в тіні

Економічну неволю закономірно супроводжує тіньова економіка, адже надмірні обмеження, зокрема й податкові, створюють “ринок” послуг по їхньому уникненню. 7 березня Міхеіл Саакашвілі оприлюднив розрахунки “Офісу простих рішень та результатів” щодо втрат держави від різного рівня крадіжок. Загальна сума збитків оцінена в  $37 млрд щороку. З них понад 60% складають “скрутки” ПДВ, недоотримання податків на заробітну плату, виведення коштів у офшори та збитки державних підприємств.

Якщо ці розрахунки вірні, то загальна сума втрат дорівнює майже 23% номінального ВВП країни або, увага, 75% (!) видаткової частини бюджету 2021 р. Одна лише ліквідація тіньової оренди землі та махінацій у лісовій галузі здатна покрити дефіцит бюджету Пенсійного фонду — близько 18 млрд грн. Урізання “скруток” хоча б на третину дозволить за рік профінансувати все будівництво великої об’їзної дороги навколо Києва — важливого інфраструктурного проєкту для всієї країни.

Олександр Кучеренко
Олександр Кучеренко, голова Ради інституційних реформ, експерт з податкової системи

— Протягом останніх семи-восьми років проведено п’ять глобальних реформ податкової та митної служб, вносились численні зміни в кодекси. Але ці реформи не дієві, що доведено падінням України в міжнародних рейтингах. Щоб бути конкурентоздатною, Україна має запровадити комплексну податкову політику, в центрі якої будуть підтримка і сприяння платникам податків, а не покарання. 

Сама філософія має змінитись — у фокусі швидкі та зручні цифрові сервіси з адміністрування та сплати податків, на що витрачається не більше 20 хвилин. Так само і перевірки мають перейти на автоматичну систему оцінки ризиків транзакцій замість фізичного контролю та особистих візитів. Мінімізувати кількість контактів з податківцями може також об’єднання податкової, митної та інших контролюючих служб в одну. Ми чомусь відмовились від такої структури, хоча декілька країн Європи, та сама Велика Британія, її успішно використовують.

Щодо ставок — вони мають бути знижені. Треба вести консультації з бізнесом, наскільки саме. ЄСВ можна скоротити до 10-15%. Ми, наприклад, бачимо потенціал для економічного росту у звільненні від звітності та сплати податків приватних підприємців з доходом до 400 тис.грн на рік. ПнВК теж стимулюватиме ріст, а теоретичний бюджетний дефіцит можна компенсувати через ліквідацію “скруток”. 

Питання балансу та “П’ять чому”

Мріяти про 100% повернення таких колосальних тіньових коштів до бюджету можна. Але це неправильне формулювання, адже вони потрапили у тінь саме для того, щоб уникнути податків і мит. Головне — вивести кошти з тіньового обігу, щоб до бюджету потрапила якась їхня частина. І тут стає в нагоді податкова система.

Ставки та процедура адміністрування можуть створити такий баланс, при якому переваги чесної сплати податків і ризики відповідальності за несплату переважатимуть вигоду від уникнення. Наявність потужного тіньового сектору говорить, що наразі ситуація протилежна. Аналітичні центри та експерти мають бачення принципово нових податкових систем, які здатні створити такий баланс. Але як і хто має їх впровадити?

Існує відомий метод п’яти запитань “Чому?”, запроваджений Сакічі Тойода, засновником корпорації Toyota. Його використовували для пошуку та усунення істинних причин несправностей. Інколи кроків менше, інколи — більше, але в середньому п’яти достатньо. Візьмемо сміливість пропустити перші три етапи та стверджувати, що в проблемі незбалансованої податкової системи на четвертому рівні ми вийдемо на відповідь “Заплутане законодавство та обтяжливі ставки податків”. 

Але на наступне “чому” відповідь неочевидна. Неефективне законодавство та неприй­нятні ставки існують тому, що не сформований механізм погодження позицій між урядом та підприємцями. Не окремими бізнесменами, в яких є пряма точка входу в уряд, а всіма. 
Але механізм цей є. Він законний і лежить на поверхні — політичні партії.

За Конституцією

Ми живемо в парламентсько-президентській республіці. Закони приймають обрані народом депутати. Вони належать до фракцій і депутатських груп, назви яких в більшості випадків відповідають назвам політичних партій. Із останніми змінами у виборче законодавство, які скасовують “мажоритарку”, роль партій стає ще вагомішою.

Виникає питання: чому об’єднання підприємців йдуть до конкретних депутатів, переважно голів комітетів, але не звертаються до фракцій? Тому що це “політика”? Це помилка. Доносити до партій і фракцій свою точку зору як одного із стейкхолдерів економічних реформ — це участь у формуванні політичного порядку денного, а не участь у політичній боротьбі.

Вимагати податкову реформу — законне право підприєм­ців. Невикористання цього права призводить до того, що реформи створюють далекі від реального сектору економіки люди з уряду та парламенту. А стейкхолдери реформ потім жаліються, що їх не чують, та йдуть в тінь. Натомість донесення до партій точок зору бізнеса допомагає розвитку і самих партій, які будуть змушені робити реальні програми, а не відписки для ЦВК. Варто пам’ятати слова грузинського реформатора Кахи Бендукідзе: “Вимагайте неможливого, проявляйте політичну силу — тільки тоді з вами поч­нуть домовлятися”.
 

Автор: Андрій Морозовський

Читайте також

«Перший Український Аграрний Фонд»: ефективна альтернатива депозитам, ОВДП та інвестиціям в нерухомість

вс, 04/04/2021 - 16:25
«За останні 20 років середня річна дохідність агросектору України становить 21%. Ми пропонуємо інвесторам ефективний інструмент інвестування в аграрну галузь, що створений за найвищими світовими стандартами» - Роман Сазонов, керуючий партнер компанії з управління активами SI Capital.

"Якщо б ми дійшли до Прямих іноземних інвестицій 5-10% ВВП щороку, це був би гарний результат"

вс, 04/04/2021 - 15:18
Сергій Фурса, інвестиційний банкір Dragon Capital

Напівзаходи не панацея

ср, 03/31/2021 - 09:15
Чому комплексні реформи потребують політичних рішень

Тютюновий бунт: вітчизняна тютюнова галузь з легкої руки влади тріщить по швах

пт, 09/04/2020 - 10:22
Боротьба держави за податки з виробників сигарет не дає відчутного ефекту, а лише підриває галузь