Перейти к основному содержанию

Олена Зубарєва: “За час пандемії масштаб “Екошколи” збільшився у 10 разів”

ср, 12/02/2020 - 11:29

Керівниця департаменту корпоративних комунікацій та сталого розвитку АТ “Фармак” Олена Зубарєва — про важливість екологічної освіти для дітей та чому бізнесу потрібно жертвувати на це гроші.

— Кілька років тому “Фармак” запустив проєкт “Еко­школа”. З якою метою і чи все вдалось, як планувалось?

— Екологічні проблеми для України є дуже актуальними. А турбота про довкілля завжди була й залишає­ться одним із важливих напрямів соціальної стратегії АТ  “Фармак”. Особливо цінним сьогодні в Україні є підняття теми екологічної освіти серед молоді та захисту навколишнього середовища. Саме тому ми, як провідний український фармвиробник і соціально відповідальна компанія, запустили “Екошколу” — першу в Україні екологічну освітню платформу для школярів і конкурс мінігрантів. Цей проєкт актуальний тим, що акумулює і систематизує знання про екологічні проб­леми сьогодення та пропонує учням розв’язати їх під час інтерактивних занять. Мета “Екошколи” — створення екологічного активу свідомої молодіжної спільноти міст, популяризація екологічного способу життя, підвищення культури ресурсо-, енергозбереження та дбайливого ставлення до навколишнього середовища. 

За більш ніж два роки реалізації проєкту маємо чудові результати. Зокрема, якщо на старті, у 2018 р., у  ньому взяли участь дев’ять шкіл міста Шостки, де розташований Департамент із виробництва АФІ компанії, а наступного року до проєкту доєднались ще дев’ять київських шкіл, то цього року під час першого онлайн-екомарафону свої екопроєкти представили вже учні 25 шкіл з усієї України. Три найкращі проєкти отримали мінігранти від АТ “Фармак”. Окремі ініціативи також були відзначені спеціальними нагородами та призами. Хотілось би додати, що за час пандемії, коли запрацювала відкрита онлайн-платформа проєкту, його масштаб збільшився у 10 разів.

— Цьогоріч формат “Екошколи” зазнав змін — додалась краундфандингова платформа. Розкажіть про це детальніше.

— Так, нещодавно на платформі “Екошколи” стартував краудфандинговий майданчик, на якому бізнес зможе обрати та підтримати учнівські екопроєкти, а команди-учасники, що пройшли навчання й подали свої проєкти на конкурс, але не отримали мінігранти від “Фармак”, мають змогу знайти спонсорів і реалізувати свої задуми. 

Ідея створення такої платформи не нова, вона є логічним розвитком проєкту. Коли “Екошкола” масштабувалась на всю Україну, ми побачили гостру проблему українських шкіл, особливо у регіонах (маленьких містах, селах): їм не вистачає уваги з боку громадських організацій, бізнесу та країни загалом. Водночас організатори “Екошколи” отримували дуже цікаві заявки на участь у проєкті та бачили безмежний творчий потенціал школярів і їхнє прагнення здобути нові знан­ня. Найскладніше в “Екошколі” — вибір. Комісії треба вибрати тільки три проєкти з великої кількості заявок і профінансувати їх. Але решта ініціатив також заслуговують право на реалізацію. Тому і було розпочато роботу такого майданчика, щоб залучити суспільство й бізнес. Показати людям екологічні проєкти, що здатні змінити світ, і знайти тих, хто зможе їх профінансувати. При цьому максимальна вартість проєкту — 25 тис.грн, мінімальна — 10 тис.грн.
Платформа стартувала зовсім недавно, і наразі організатори ведуть перемовини з декількома партнерами. Називати ці компанії поки що зарано. У майбутньому плануємо залучити якомога більше партнерів. 

— Чи відслідковуєте ви подальшу історію профінансованих проєктів? Як вони існують, розвиваються?

— Так, звичайно, організатори відслідковують кожен етап процесу втілення дитячих ідей, цікавляться і тим, що відбувається з проєктами за рік чи два. Можу сказати, що всі реалізовані проєкти функціонують і сьогодні. 

Читайте також

Вертеп скінчився

вт, 12/15/2020 - 15:50
Хто має вимагати від партій змін?

Особливості національних виборів місцевого масштабу

вт, 12/15/2020 - 14:10
Інтереси підприємців майже не враховані

Час онлювати HR-стратегії: сильний бренд як головний критерій пошуку роботи

пн, 12/14/2020 - 11:04
Наталія Алюшина, голова Національного агентства України з питань державної служби Кожен із нас у роботі керується своїми особистими цінностями, принципами та стереотипами. Це впливає на те, яких співробітників ми наймаємо або ж яку роботу шукаємо, як комунікуємо та як приймаємо рішення. Наш життєвий досвід робить нас заручниками минулого, хоча водночас є основою нашого майбутнього. 

Епоха бездіяльності: Чи розділиться світ на “корисних людей” та “непотрібні маси”?

пн, 12/14/2020 - 09:08
Через пандемію та безпрецедентний розвиток AI тектонічні зсуви на ринку праці відбудуться значно швидше, ніж всі очікували.

Зберегти людей і бізнес: унікальний досвід роботи з персоналом у коронакризу

пн, 12/14/2020 - 08:56
Володимир Чеповий, шеф-редактор журналу БІЗНЕС Готуючи минулий спецвипуск про новітні HR-технології у листопаді 2019 р., ми виставляли акценти великої небезпеки масового виїзду наших фахівців різних професій за кордон. Тоді ми показували ефективні кейси компаній, що у важкій битві за “людський капітал” навчились втримувати персонал цікавими мотиваційними програмами, рейтингували їхні досягнення та друкували фото колективів, де у захисних масках, звичайно, нікого не було. Як швидко змінюється світ…

Помістити в матрицю

ср, 12/09/2020 - 11:35
Світ спостерігає за революцією в технологіях управління людськими ресурсами. HR стає полігоном випробування новітніх IT-розробок