Перейти к основному содержанию

Втрата якості: нею обернеться податок на дорогу нерухомість

чт, 11/12/2020 - 14:15

Андрій Рижиков, СЕО і керуючий партнер девелоперської компанії DC Evolution

Днями голова комітету податкової, митної та фінансової політики Верховної Ради Данило Гетманцев представив зміни до Податкового кодексу України, які нібито удосконалять систему оподаткування.

Звичайно, мою особливу увагу привернув податок на нерухомість. Так, якщо зараз він розраховується з обліку метражу, то в майбутньому буде прив'язаний до вартості нерухомості. І, начебто, дуже добрий намір, щоб "багаті" платили більше, але як завжди є нюанси. Зупинитися я хочу на новостворених об'єктах нерухомості.

Останнім часом складається відчуття, що наповнити бюджет України вирішили за рахунок навколобудівної теми – що не новий законопроект, так про те, як державі заробити на нерухомості.

Ми дуже довго боролися проти пайової участі, яка фактично була податком на інвестиції. Не встигли ввести хоча б один об'єкт за нульовою ставкою (тому що до кінця року діє 2% і 4% на житлову та комерційну нерухомість), як світить новий податок.

Зараз є якийсь прогнозований фікс, прив'язаний до площі нерухомості, який визначається місцевою владою.

Виходячи із нового законопроекту, ставка податку для житлової та нежитлової нерухомості також буде встановлюватися органами місцевого самоврядування, але вже в залежності від розташування і складати не більше 0,2% і 0,3% від оціночної вартості об'єкта за 1 кв. м відповідно.

Оцінка буде проводитися один раз в п'ять або 10 років, в залежності від того, знаходиться об'єкт в населеному пункті або за його межами. Для новозбудованих об'єктів цей відсоток буде братися від оціночної вартості на дату введення в експлуатацію.

До чого це призведе? Припустимо, в одній локації будується два об'єкти одного призначення, але різної якості. Один забудовник хоче побудувати дорогий об'єкт з прекрасною обробкою, крутим фасадом, ефектним лобі, сертифікований за «зеленими» технологіями і так далі.

Другий забудовник використовує звичайні матеріали, стандартний проект і не буде гнатися за вау-ефектом. Що вийде у результаті? Перший, який спочатку вкладе в об'єкт на 20-30% більше, буде змушений щорічно платити на ці ж 20-30% відсотків більше, ніж сусід по локації.

І в майбутньому є два варіанти розвитку подій: або всі почнуть економити, і ми тоді точно не побачимо нові знакові проекти, або, як найчастіше і буває, за це заплатить кінцевий споживач. Чи допоможе це підвищити наповнення бюджету? Дуже сумніваюся. Краще б розбиралися, куди існуючий розчиняється.

Автор: Андрій Рижиков

Читайте також

«…Время гендерных стереотипов… в бизнесе прошло»

пн, 01/11/2021 - 18:43
История знает немало династий, развивающих семейное дело на протяжении столетий. Возможна ли такая традиция в молодом украинском бизнесе? Ведь зачастую дети крупных предпринимателей в нашей стране избегают публичности и остаются в тени своих родителей.

Скільки коштує Президент, або ціна людської дурості?

пн, 01/11/2021 - 16:47
Хочу розпочати цей допис із слів Шимона Переса, які він сказав Путіну: «Ви інвестуєте в дурість»! І хоча він мав на увазі трохи інше, про що піде нижче в цьому дописі, але це саме те, що я хочу довести.

Акциз на "енергетики" - це наче акциз на каву

пн, 12/28/2020 - 20:06
Геннадій Кузнєцов, голова правління Ліги виробників харчових продуктів У законодавстві іноді навіть помилково написане слово може створити кризову ситуацію для значного сегменту ринку харчових продуктів. Наприклад, у 2007 році «завдяки» Закону України «Про дитяче харчування» під забороною опинився крохмаль, який часто використовується як інгредієнт цих продуктів. І тільки через 4 (!) роки така, м'яко кажучи, дивна заборона була ліквідована.

Стратегічна сесія економіки України

вт, 12/15/2020 - 14:40
Наприкінці третього десятиліття незалежності Україна все ще лише обговорює Стратегії розвитку.

Зберегти людей і бізнес: унікальний досвід роботи з персоналом у коронакризу

пн, 12/14/2020 - 08:56
Володимир Чеповий, шеф-редактор журналу БІЗНЕС Готуючи минулий спецвипуск про новітні HR-технології у листопаді 2019 р., ми виставляли акценти великої небезпеки масового виїзду наших фахівців різних професій за кордон. Тоді ми показували ефективні кейси компаній, що у важкій битві за “людський капітал” навчились втримувати персонал цікавими мотиваційними програмами, рейтингували їхні досягнення та друкували фото колективів, де у захисних масках, звичайно, нікого не було. Як швидко змінюється світ…

Кошти у європейських банках також потребують юридичного захисту

вт, 12/08/2020 - 12:54
Володимир Місечко, адвокат та керуючий партнер Misechko&Partners law firm Головний пріоритет українських підприємців — надійне збереження коштів. Чому європейські банки більш надійні? Будь-який рахунок фізичної особи у банку країни ЄС застрахований на €100 тис., юридичної особи — також на цю суму, хоча у деяких країнах можливі певні обмеження. Натомість в Україні гарантована сума складає лише 200 тис.грн (еквівалент EUR6 тис.) і поширюється виключно на фізичних осіб.