Перейти к основному содержанию

Складна простота: що очікує бізнес від Ради реформ і Офісу простих рішень

пт, 10/30/2020 - 14:30

Станіслав Таршин, засновник групи компаній "ГрадОлія", член Української ради бізнесу, співінвестор БІЗНЕС100

Нова владна команда керує країною вже півтора року, декларуючи ґрунтовне реформування усіх галузей. Проте стан більшості реформ залишається незадовільним. Особливо бізнес турбують ключові моменти – судова та податкова реформи.

Представники бізнесу ведуть діалог із владою, законодавчою та виконавчою, але часто результати домовленостей залишаються на папері. Нещодавно запрацювала оновлена Національна рада реформ та Офіс простих рішень. На них підприємці покладають великі надії.

Упродовж перших місяців роботи керівники Офісу простих рішень провели десятки зустрічей з підприємцями, депутатами та чиновниками. За результатами цих зустрічей Офіс передав до Верховної Ради та Офісу Президента пакети законопроектів ключових реформ.

Офіс простих рішень почав розробляти довідки щодо ступеня ризикованості законопроектів, які передаються народним депутатам. Така співпраця має бути продовжена і розширена на всі законопроекти, особливо економічні, а не тільки за напрямком кримінальної юстиції в рамках ініціативи WatchDoc. Це значно підвищить якість законодавчої роботи та мінімізує кількість помилок.

Позитивним фактором я б назвав прозорість бюджету офісу. Щоправда, згідно з бюджетом, найбільшу статтю витрат складає заробітна плата співробітників і незрозуміло, як вона розподіляється, хто із працівників скільки отримує і які критерії для нарахування зарплат та бонусів.

З прогресивних підходів можна вважати розуміння Офісом необхідності автоматизації, зменшення людського, а відтак корупційного фактору, бюрократії, спрощення процедур, зменшення строків у всіх сферах країни і зокрема в тих, які давно потребують реформування: надрокористуванні, будівництві, підключенні до електромереж. А також – у митній сфері, де ми як експортери вважаємо необхідним заборонити запити правоохоронних органів з метою зупинення вантажів. Це повинно відбуватися тільки на вимогу генерального прокурора та суду.

Водночас при тому, що Михайло Саакашвілі та його команда розуміють цінність ідеї заміни податку на прибуток податком на виведений капітал, не варто забувати, що податкову реформу треба впроваджувати комплексно, системно зменшуючи навантаження на бізнес, в тому числі, наприклад, обов’язково знизити навантаження на фонд заробітної плати, скасувати ЄСВ тощо.

Стратегічно зменшення податкового навантаження дасть бізнесу і державі набагато більше ресурсів для розвитку, ніж точкові зміни на коротку перспективу. І точно позитиву від цього буде більше, ніж від кроків BEPS (методів протидії розмиванню податкової бази), які ми наразі активно імплементуємо і які навряд чи дадуть значний ефект для наповнення бюджету, але при цьому ускладнять адміністрування.

Лишається відкритим питання приватизації, адже ми вже розуміємо, що держава – неефективний власник. В цьому питанні найважливіше, щоб приватизація відбувалася прозоро, підприємства продавалися за адекватну ціну, а нові власники виконували інвестиційні зобов’язання.

Але багато чого ще не зроблено. Наприклад, судова реформа, про яку говориться роками, в нашій державі так і не проведена. А між тим, саме вона повинна забезпечити основні принципи правової держави: справедливі і неупереджені суди, єдині правила для всіх тощо.

Усі намагання реформувати судову владу спрямовувалися лише на перерозподіл повноважень та формальне виконання вимог європейських структур. Це ніяк не вплинуло на відновлення довіри до судів та їхніх рішень, на стан корупції в системі та ефективність судочинства. А без цього ми не можемо розвивати економіку, бо з таким станом правового захисту в країні жодні інвестиції сюди не прийдуть.

В жалюгідному стані перебуває і податкова сфера. Представники бізнесу неодноразово наголошували на необхідності ухвалення нового Податкового та Митного кодексів. Механічного об’єднання або роз’єднання служб замало — потрібно працювати у напрямку спрощення адміністрування податків, зменшення податкового навантаження на бізнес, детінізації. Поки що фіскальні ініціативи, запропоновані депутатами президентської фракції, викликають у бізнесу частіше занепокоєння та роздратування.

Хотілося б пришвидшити темпи реформ і підвищити їх якість. Але ми лише починаємо цей шлях. І для того, щоб реформи були ефективними та йшли на користь усім сторонам, потрібно, щоб до їхньої розробки долучалися і бізнес, і громадянське суспільство. Щоб нас почули, ми маємо постійно  співпрацювати з владою і допомагати визначати вірні перспективні напрямки розвитку нашої країни.

Автор: Станіслав Таршин

Читайте також

Служу державі: Як бізнес може допомогти зростити унікальний сегмент справжньої української еліти

вт, 11/24/2020 - 08:00
Володимир Чеповий, шеф-редактор журналу БІЗНЕС, співзасновник платформи БІЗНЕС100

Втрата якості: нею обернеться податок на дорогу нерухомість

чт, 11/12/2020 - 14:15
Андрій Рижиков, СЕО і керуючий партнер девелоперської компанії DC Evolution Днями голова комітету податкової, митної та фінансової політики Верховної Ради Данило Гетманцев представив зміни до Податкового кодексу України, які нібито удосконалять систему оподаткування.

Чужий серед своїх: як боротися з шахрайством в компанії

чт, 11/05/2020 - 13:57
Катерина Сафроненко, менеджер відділу управління ризиками, форензик KPMG в Україні

Складна простота: що очікує бізнес від Ради реформ і Офісу простих рішень

пт, 10/30/2020 - 14:30
Станіслав Таршин, засновник групи компаній "ГрадОлія", член Української ради бізнесу, співінвестор БІЗНЕС100

"Єдина школа": приклад об’єднання влади, бізнесу та освіти

пт, 10/30/2020 - 11:30
Олексій Луганський, співзасновник TATL Technology, керівник  проекту "Єдина Школа"

Корпоративні інвестиційні фонди — шлях МСБ до фінансування

пн, 10/26/2020 - 14:10
Сергій Позняк, власник заставного сервісу Cronvest Проблематика існуючої банківської системи давно відома. І обумовлена вона чіткими факторами, що утворилися всередині як окремо банківської, так і фінансової системи взагалі. Зокрема, це низький ступінь довіри до банківських установ у зв’язку з втраченими громадянами, за різними даними, від $50 млрд до $80 млрд тільки на депозитах під час “банкопаду”. Не кажучи вже про кошти компаній, що навіки згинули на розрахункових та кореспондентських рахунках компаній.