Перейти к основному содержанию

Прискорювачі росту: малих аграріїв почали підживлювати з декількох джерел

пт, 10/23/2020 - 14:14

Малі та середні сільгоспвиробники нині можуть отримувати фінансування за підтримки держави, банків та навіть великих українських агрохолдингів

Агросектор практично не постраждав від введення карантину. Звичайно, зовсім без втрат не обійшлося. В період жорсткого локдауну виникали проблеми з доставкою продукції з полів та місць зберігання до торгових мереж. Позначилося закриття ринків. Виникли проблеми у експортерів.

Не варто забувати, що від карантину страждали суміжні галузі й виробництва, що, звичайно, позначалося на самих агровиробниках. Але загалом попит на сільгосппродукцію не знижувався. Сільське господарство практично не зазнало карантинних обмежень і на відміну від інших галузей працювало протягом року майже у звичайному режимі.

Аграріїв на початку року більше підвела погода, ніж епідемія. Нагадаємо, що в період весняної посівної південь країни значно постраждав від посухи. Експерти відзначали, що такі низькі показники опадів спостерігалися 40 років тому.

Тож кредитні ресурси аж ніяк не зайві для АПК. Для одних це можливість компенсувати втрати, що виробництво зазнало навесні, для інших — інвестувати у розвиток та розширення підприємства, що вдало уникло ризиків глобальної коронакризи.

Врожайні кредити

Поширеною є думка, що представники агробізнесу — бажані позичальники для банків. І цифри вказують, що це так і є. За даними Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, наприкінці серпня загальний обсяг кредитів, залучений суб’єктами АПК, склав понад 20,3 млрд грн.

Але найчастіше бажання банків кредитувати аграріїв має відношення до середніх та великих компаній — агрохолдингів, у розпорядженні яких є величезні земельні банки і які забезпечують Україні приплив валюти за рахунок експорту.

Проте коли мова заходить про невеликі й мікрогосподарства, картина вимальовується не така вже й райдужна. Банки не завжди хочуть зв’язуватися з дрібними позичальниками.

Причин багато — від непрозорого фінансового обліку та структури власності до відсутності якісних застав. Біда у тому, що такі господарства, навіть якщо і мають невеликі наділи землі, не можуть передавати її в заставу. А якісної нової техніки або ліквідної нерухомості у них зазвичай немає.

Тому банки не можуть кредитувати таких позичальників дешево, і це стає приводом для створення різноманітних державних програм підтримки. Наприкінці серпня аграрії отримали пільгових, тобто таких, що підлягають компенсації за рахунок держави, кредитів на суму 8,3 млрд грн. Загальна сума виплат аграріям за фактично сплачені банкам відсотки за цими кредитами становить 322,9 млн грн.

Якщо оцінювати розподіл пільгових кредитів за напрямками діяльності агрокомпаній, то тваринництво отримало 18,8% загального обсягу, інші напрямки (переважно рослинництво) — 81,2%. При цьому аграрії залучали банківські кредити за середньою ставкою 14-16% річних.

За даними профільного міністерства, кредити з компенсацією відсотків отримали 2611 позичальників. І сама їхня кількість вказує на те, що переважно це невеликий бізнес. 

“За програмою здешевлення кредитів аграрії можуть подавати заявки в 33 банки, серед яких як державні, так і приватні. Ми закликаємо аграріїв активно користуватися даною програмою, адже дешеві кредити є ефективним інструментом для підтримки і розвитку власного бізнесу”, — зазначив міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Петрашко.

Представники малого і середнього бізнесу, зокрема й аграрії, також можуть отримати фінансування в рамках державної програми “Доступні кредити 5-7-9%”. До того ж загальним трендом для банківського сектору є зниження вартості кредитування, незалежно від державних програм здешевлення кредитів.

Цьому має сприяти зниження Нацбанком облікової ставки, що наразі вже опустилася до 6% річних. За прогнозами банкірів, здешевлення ресурсів на фінансовому ринку може призвести до здешевлення кредитів аграріям на 3-4 в.п. протягом року.

Самі собі банк

Постачальники витратних матеріалів для аграрної галузі також запускають програми, спрямовані на спрощення закупівлі необхідних матеріалів. Суть цих програм часто полягає в тому, що поставка насіння, засобів захисту рослин (ЗЗР) і добрив відбувається одночасно з укладенням форвардних контрактів під заставу майбутнього врожаю олійних, озимих та ярих. Наприклад, мінімальний обсяг форвардного контракту для насіння соняшнику і ріпаку може становити від 250 т, насіння зернових — від 500 т.

Уваги заслуговує програма Open Agribusiness компанії Kernel. Програма включає декілька ключових складових, а саме:

  • залучення партнерів до валютних та форвардних програм Kernel;
  • придбання насіння, добрив та ЗЗР за цінами виробника;
  • кредитування обігових коштів;
  • агротехнологічний консалтинг.

За підрахунками спеціалістів Kernel, участь у програмі дозволяє партнерам заощаджувати від $80 на кожному гектарі. При цьому малі компанії гарантовано отримують не менше $300 на 1 га для поповнення обігових коштів та своєчасну закупівлю ТМЦ. Цього року передбачено два формати участі — Open Agribusiness Club та Open Agribusiness VIP Club.

Якщо виробник погоджується на викуп 10%-ї частки свого підприємства у рамках розширеного партнерства за програмою Open Agribusiness VIP Club, то він отримує в середньому $110 на гектар. Для господарства розміром 3 тис.га — це $330 тис., які менеджмент одразу може направити на розвиток.

Запрошуючи малих і середніх агровиробників до участі в проєкті Open Agribusiness, Kernel відкриває їм доступ до стратегічного планування, фінансів, технологій, дослідницьких програм, насіння, добрив і ЗЗР за цінами виробників, а не дистриб’юторів. До того ж участь у програмі забезпечує гарантований збут врожаю за вигідними цінами та юридичний захист бізнесу.

Цікавий кейс демонструє також інша велика компанія — агропромхолдинг “Астарта”. Навесні 2020 р. холдинг заснував Центр партнерської взаємодії, який дозволяє ефективно співпрацювати з фермерами й банками за принципом “єдиного вікна”.

Центр об’єднав усі програми закупівель сільськогосподарських культур, сервіси і продукти, які компанія може запропонувати своїм партнерам для розвитку їхнього бізнесу. У підсумку такий крок дозволив краще використовувати досвід холдингу, масштаб його виробництва, розгалужені виробничі й елеваторні потужності для того, щоб робити партнерам більш вигідні цінові та фінансові пропозиції.

Почнемо з того, що як і інші великі компанії, “Астарта” пропонує виробникам форвардні програми закупівель зернових та олійних культур майбутнього врожаю. Для невеликих та середніх фермерських господарств це дуже важливий інструмент, що дозволяє отримувати кошти саме тоді, коли вони вкрай необхідні.

Також Центр пропонує спотові закупівлі зернових та олійних культур. Діють партнерські програми з виробниками ЗЗР, добрив, мікродобрив та насіннєвого матеріалу. Крім того, розвиваються спільні програми з банками та страховими компаніями України.

Наприклад, у серпні 2020 р. стало відомо про угоду між Альфа-Банком Україна та “Астартою”. За умовами партнерської програми агровиробники мають можливість отримати на вигідних умовах кредит від банку під договір поставки зерна майбутнього врожаю з “Астартою”. Максимальна сума кредиту — 7,5 млн грн. Кредити надаються без застави.

А вже у вересні агропромхолдинг уклав партнерську угоду з ОТП Банком, за якою агровиробники також можуть отримати кредити під договір майбутньої поставки зерна з “Астартою”. Цього разу — на суму до 15 млн грн. Для отримання коштів до 3 млн грн кредитування можливе без надання застави.

Традиційно популярними лишаються спільні програми банків і постачальників насіння та ЗЗР. Зокрема, державний Ощадбанк фінансує аграріїв в рамках партнерської програми з компанією UKRAVIT, по якій клієнти банку можуть отримати кредит до 10 млн грн на придбання всього необхідного для посівної. У перші шість місяців фінансування надається без забезпечення і з процентною ставкою від 0,01% річних. Графік погашення адаптований до сезонності бізнесу.

Наприкінці серпня загальний обсяг кредитів, залучений суб’єктами АПК, склав понад 20,3млрд грн

Європейським коштом

Не варто забувати також і про фінансову підтримку з боку різноманітних фондів, утворених в партнерстві з міжнародними та європейськими структурами. Яскравим прикладом такого співробітництва може слугувати Фонд розвитку підприємництва, що до січня 2020 р. діяв під назвою Німецько-Український Фонд.

Наразі ФРП реалізує програму з рефінансування кредитів у сільській місцевості. А саме, програма розрахована на розвиток кредитування МСБ у населених пунктах, чисельність населення яких не перевищує 100 тис. мешканців. Власне, ця програма дає можливість ФОПам та малим підприємствам, у тому числі й з агросектору, отримувати кредити на суму до 250 тис.грн на строк до п’яти років.

Автор: Андрій Лебедєв

Читайте також

Великий малий: відновлення економіки світ покладає на МСБ

чт, 10/29/2020 - 14:00
Попри руйнівні наслідки коронакризи малий та середній бізнес продовжує тримати економіку країн у всьому світі. Україна — не виключення

Код доступності: 5-7-9

пн, 10/26/2020 - 14:38
Запустивши програму доступного кредитування мікро- та малого бізнесу, влада зазнала критики і була змушена змінювати її формат.

Тримай кишеню ширше: де МСБ взяти кредит, якщо банки відмовили

пн, 10/26/2020 - 14:28
Рішення на будь-який смак пропонують фінансові компанії. В Україні бум небанківського кредитування бізнесу.

Безготівкова місія: банки підхоплюють бум e-комерс

пт, 10/23/2020 - 16:35
Торгівля переходить в онлайн, а банківникии пропонують нові варіанти безготівкових розрахунків для МСБ

Прискорювачі росту: малих аграріїв почали підживлювати з декількох джерел

пт, 10/23/2020 - 14:14
Малі та середні сільгоспвиробники нині можуть отримувати фінансування за підтримки держави, банків та навіть великих українських агрохолдингів

Реальна віртуальність: онлайн-банкінг стає ще одним полем конкурентної боротьби

пт, 10/23/2020 - 10:20
Банкі наввипередки пропонують мобільні додатки для приватних підприємців. Деякі — навіть з повністю безкоштовним обслуговуванням