Перейти к основному содержанию

Олег Крот: “Короткозорість народу — це короткозорість влади”

ср, 10/21/2020 - 16:33

Про інноваційний бізнес під час пандемії та рецепти успіху для IT-галузі розповідає керуючий партнер холдингу TECHIIA Олег Крот

— Вже кілька місяців світ і Україна живуть у “режимі COVID-19”. Як ваш бізнес відчуває на собі його вплив? Чи не відчуває?

— Важко уявити, на кого COVID-19 не вплинув. Хіба що на коал на деревах. Звичайно, нам довелося вносити корективи. Насамперед мова йде про поїздки за кордон, зустрічі з іноземними партнерами. Багато конференцій, на яких ми повинні були виступати, просто скасували. Події, перенесені в онлайн, виявилися не такими ефективними. У першому півріччі ми планували відкриття кількох зарубіжних представництв, але через локдаун вирішили перенести ці події на наступний рік. Звичайно, офіси довелося перевести на віддалений режим роботи.

— Ще кілька місяців тому ви розповідали нам про план із запуску нової фабрики WP Merchandise. Анонсувався старт проєкту на вересень. Чи відбувся він?

— Так, фабрика вже відкрилась і працює. Затримались хіба що на пару тижнів. Київську фабрику ми перебудовували, але в регіонах плануємо вже створювати нову, повністю з нуля.

TECHIIA— Що означають ваші сподівання на те, що ця фаб­рика задасть новий рівень для української легкої промисловості?

— Ми плануємо вирішити дві великі проблеми вітчизняного легпрому. По-перше, освітню — ми підготуємо нові кадри. Попит на робочі спеціальності перевищує пропозицію. Якщо ви плануєте відкривати фабрику, майте на увазі, що працювати там буде нікому. Високотехнологічне обладнання не зробить погоди, якщо у вас не буде швачок або розкрійниць. Ми не хотіли будувати завод-привид — підприємство, яке не зможемо забезпечити людьми. Навпаки, за наступні три роки плануємо у 10 разів збільшити обсяг виробництва. Тому вже зараз почали будувати центри навчання.

Друга проблема — соціальна. Паралельно ми запустили ще один проєкт — дитячий садок при фабриці. Більшість українських дошкільних закладів насправді не дають батькам можливості повноцінно працювати: відкриваються занадто пізно, а закриваються занадто рано. Ми досліджували ринок і не знайшли жодного підприємства в Україні, яке б спробувало подолати цю проблему. Тому спробуємо вирішити її самотужки.

— Ваші бізнеси, за вашими словами, за 2,5 роки виросли більш ніж у 10 разів. Експерти попереджають про класичні помилки швидкозростаючих компаній: слабку бізнес-модель, відсутність стратегії, проблеми з підбором персоналу, бажання тотального контролю. Як у холдингу TECHIIA з цими підводними каменями? Натикались?

— Будь-яке молоде підприємство стикається з подіб­ними проблемами. Таку ситуацію називають хворобою росту.

Вона лікується грамотним менеджментом, здатністю швидко реагувати на зміну ситуації, масштабуванням компанії, делегуванням повноважень. Ми постійно розподіляємо обов’язки між менеджерами С-рівня та модифікуємо структуру і методи управління.

Наприклад, два роки тому холдингу TECHIIA не існувало. У кожної з компаній, що нині є його частиною, була власна рада директорів. Але минулого року ми усвідомили, що цього недостатньо, оскільки, виходячи на нові ринки, неможливо рівномірно розподілити компетенції між нашими підприємствами. Завдання холдингу якраз і полягає в розподілі цих компетенцій, в навчанні, у створенні фундаменту при експансії підприємств в інші регіони. Але і ці структури ми будемо модифікувати. Як і належить айтішникам, ми постійно патчим ці структури, випускаючи оновлення.

— А як розподілені ролі між двома партнерами холдингу — вами та Юрієм Лазебніковим? Хто за що відповідає?

— Якщо мова йде про новий бізнес, хтось із нас може взяти його під своє крило і приділяти йому більше часу. Що ми точно не робимо — не бігаємо по полю удвох за одним м’ячем. Неефективно використовувати двох керуючих партнерів для вирішення одного завдання. Корпоративним структуруванням, наприк­лад, більше займаюся я. Розробкою нових напрямків — Юра. Але таких задач насправді небагато, тому під розподілом обов’язків у більшості випадків мається на увазі опікування різними проєктами. Кожен з нас працює з певною групою CEO. Потрібно розуміти, що ми — керуючі партнери холдингу, а не Chief Executives. У кожної компанії є свій директор. Це абсолютно самостійна фігура, якій ми довірили управління бізнесом. З директорами ми затверджуємо довгострокові плани розвитку компаній і вирішуємо складні фінансові питання. Якби ми виконували функції CEO, ні про яке масштабування мова б не йшла.

“В Україні, на жаль, мала ймовірність того, що ви знайдете для стартапу максимально ефективного партнера”

— Про холдинг TECHIIA найчастіше говорять у контексті кіберспорту. Це зрозуміло. Але ж TECHIIA — це ще й інноваційні девелоперські та технологічні проєкти. Розкажіть, як “почуває себе” EcoTechnoPark by TECHIIA?

— Ваші питання почалися з проєкту WP Merchandise, тож навіть тут ми говоримо не тільки про кіберспорт (посміхається). Якщо говорити про екотехнопарк, у певний час ми призупинили розробку проєкту, бо в Україні змінилася влада. А без взаємодії з нею розвиток подібних історій неможливий або дуже ризикований. Ви маєте бути впевнені, що місцева влада не почне чинити перепони, що держкомпанії, включаючи “Енергоатом” або “Укренерго”, підпишуть угоди.

У випадку капітальної зміни влади серйозні інноваційні рухи зупиняються практично на рік. І це зрозуміло. Навесні цього року менеджмент нашої держави плюс-мінус закріпився. Принаймні, приходячи до керівників держпідприємств, міністерств, установ, ми почали отримувати професійні відповіді. Тому знову вкладаємо гроші, готуємо проєктну документацію, вносимо корективи. І сподіваємося, що темп, який ми знову набрали, дозволить нам на початку наступного року приступити до реалізації парку не на папері, а безпосередньо на землі.

— На які інвестиції розрахований проєкт?

— Зараз ми розрахували тільки першу чергу. Її реалізація обійдеться у $200-250 млн. Але фінальну цифру зрозуміємо лише перед втіленням. Бо, наприклад, якщо ми побачимо, що ризики ростуть, то легко зможемо розділити цю суму на два — просто щоб ризикувати меншими грошима наших партнерів.

TECHIIA в цьому проєкті — технологічний куратор. Для нас це модель b2b High Level: ми працюємо над створенням самого технопарку. Тобто надаємо великим компаніям технологічну можливість для реалізації їхніх сервісів та продуктів.

— Розкажіть про роботу венчурної студії VRTX Lab у  складі холдингу.

— У студії дві задачі. Перша — пошук та аналіз ефективності покупки тих чи інших технологій і активів. Друга — підготовка до відкриття акселератора. У IV кварталі цього року ми запускаємо кіберспортивний венчурний фонд для стартапів — і це результат роботи саме VRTX Venture Lab. Як частина холдингу, VRTX передає компетенції компаніям. Але цим, імовірно, не обмежиться. За нашими напрямками роботи ми будемо відкривати мікро- або макроакселератори. Вони дозволятимуть нам підтримувати та на ранніх етапах розвивати профільні продукти молодих команд. У майбутньому ці команди або зможуть увійти до холдингу, або, за нашої підтримки, максимально ефективно розвиватися.

“Ви повинні розуміти, що будь-який бізнес — це все одно ризик. І готувати плани B, C, D”

— Що потрібно Україні для розвитку IT-галузі з огляду на інвестиції? Фахівці є, ідеї є, але розвивається лише IT-аутсорсинг. Чи це вже застаріла інформація і український IT-бізнес почувається добре?

— Добре — термін відносний. IT-сервіс у нас дійсно переважає, адже це більш простий та менш ризикований бізнес. Його легко масштабувати, достатньо лише мати певні гроші та технічні знання. І не розвивати його — нерозумно. Великі світові банки вирішили, що не будуть збільшувати свої IT-департаменти, а працюватимуть з компаніями класу EPAM або GlobalLogic. Ці компанії в результаті наймуть тисячі людей, які будуть обслуговувати банк і отримувати гідну зарплатню, платити з неї податки. Позитивно? Ще б пак.

Інша справа — продуктові компанії. Згідно з усіма прогнозами, на IT-спеціалістів буде попит у майбутньому. А чи буде він на специфічний SaaS-сервіс, зареєстрований в Україні як ТОВ, права інтелектуальної власності якого також будуть в Україні? Тільки що я назвав несумісний набір слів. Тому що під такий сервіс ви просто не отримаєте інвестицій. Бо інвестори не вірять в ефективність нашої правової системи.

Нам треба зрозуміти одне: доки будь-які права інтелектуальної власності в нашій країні не будуть захищені так, як на Заході, немає ніякого сенсу реєструвати їх тут. Для цього мають працювати правоохоронна та судова системи.

Уявіть собі, що якийсь чиновник виступає з ініціативою дати пільгові умови інноваційному бізнесу. Під неї відразу підлаштовується бізнесмен, який до цього не має відношення, і використовує цю схему для відмивання грошей. Ось тут і мають спрацювати противаги та стримування у вигляді судів та правоохоронців. Але ми розуміємо: якщо “ціна питання” буде відповідною, вони не спрацюють.

Тому ми і є в такій ситуації. Неможливо накачати одне з чотирьох пробитих коліс та помчати у світле майбутнє. Треба ремонтувати весь автомобіль. Це важка та складна робота. Тільки чи готовий до цього народ? Поки що він усе ще реагує на меседжі “зроблю платіжки вдвічі дешевшими”. Короткозорість народу — це короткозорість влади. А звідси — неконкурентні умови для бізнесу, які виштовхують бізнес за кордон.

— Венчурні інвестиції, інвестфонди, бізнес-ангели… Що порадите обрати українським IT-стартапам?

— В Україні, на жаль, мала ймовірність того, що ви знайдете для стартапу максимально ефективного партнера. Є непогані фонди, але їх небагато, і проєктів вони беруть мало. Тому бізнесменам, які хочуть залучити інвестиції, треба запастися терпінням та набиратися якомога більше міжнародного досвіду. Зрозуміти розмір вимог, які висувають великі іноземні акселератори на кшталт Y Combinator. Подивитись, як працюють міжнародні проєкти, і покласти їхні best practices в основу вашого.

Ви маєте розуміти, що в IT, з одного боку, перед вами гроші всього світу, а з іншого — конкуренти зі всього світу. Чи достатньо вашого ресурсу, щоб поступово вивести проєкт на рівень, на якому він буде цікавий інвестору? Найважливіше: ви повинні розуміти, що будь-який бізнес — це все одно ризик. І готувати плани B, C, D.

— Яка форма співпраці приваблює TECHIIA і чому?

— Ми, як холдинг з багатьма напрямками та продуктами, звичайно, зацікавлені в інвестиціях. Але просто $1 млн чи навіть $200 млн нам не потрібні — ми міцно стоїмо на ногах і постійно реінвестуємо зароблене. Нам потрібні такі кошти, якими ми можемо ефективно розпорядитись. І клас інвесторів, який може дати щось більше, ніж гроші: досвід та компетенції, що допоможуть бізнесу значно пришвидшитись. А для цього ми поступово вибудовуємо best practices у всьому, починаючи з корпоративної безпеки та управлінських політик і закінчуючи продуктами. Будемо брати зовнішні гроші тільки тоді, коли це реально буде актуально.

Автор: Юлія Абакумова

Читайте також

Безготівкова місія: банки підхоплюють бум e-комерс

пт, 10/23/2020 - 16:35
Торгівля переходить в онлайн, а банківникии пропонують нові варіанти безготівкових розрахунків для МСБ

Реальна віртуальність: онлайн-банкінг стає ще одним полем конкурентної боротьби

пт, 10/23/2020 - 10:20
Банкі наввипередки пропонують мобільні додатки для приватних підприємців. Деякі — навіть з повністю безкоштовним обслуговуванням

Дія. Бізнес — національний проєкт із розвитку підприємництва

чт, 10/22/2020 - 12:43
Проєкт Дія.Бізнес від Мінцифри покликаний сприяти розвитку, масштабуванню та інтернаціоналізації українського бізнесу.

Рішення SAP: контроль понад усе

чт, 10/22/2020 - 09:18
З розширенням бізнесу на певних етапах компанії стикаються з проблемами, пов’язаними з відсутністю контролю над процесами, з турбулентністю на ринках та неможливістю успішно керувати діяльністю за старими технологіями.

Олег Крот: “Короткозорість народу — це короткозорість влади”

ср, 10/21/2020 - 16:33
Про інноваційний бізнес під час пандемії та рецепти успіху для IT-галузі розповідає керуючий партнер холдингу TECHIIA Олег Крот

Ефективне рішення для МСБ

ср, 10/21/2020 - 15:25
Перехід неприбуткових відділів на аутсорс