Перейти к основному содержанию

Працюємо на знос: новенький трактор почекає

чт, 10/01/2020 - 14:13

Виробники сільськогосподарського устаткування та дилери прогнозують подальше скорочення ринку техніки. БІЗНЕС розбирався у причинах негативної тенденції.

Минулий рік видався не надто вдалим для продавців та дилерів сільськогосподарської техніки. Це було обумовлено відсутністю обігових коштів у агропідприємців, у тому числі через недофінансування обіцяних державою програм з їхньої підтримки.

Не сприяв активності на ринку і період очікування відкриття ринку землі: більшість агровиробників воліли притримати гроші на майбутню покупку сільгоспугідь, а не інвестувати їх в оновлення тракторного чи комбайнового парку.

“Останній трактор ми придбали ще 2017 р. Минулого і цього року не купили жодної одиниці техніки, хіба тільки якісь комплектуючі. Наразі ж гроші притримуємо, бо хтозна, що буде до кінця 2020-го, та й наступного теж — невідомо. А треба вже запасатися під осінню посівну насінням, добривами, паливно-мастильними матеріалами”, — розповідає Анатолій Гуржій, керівник фермерського господарства “Лан”, що на Черкащині.

Втім, навряд варто очікувати змін на краще і наступного року, адже подальше падіння ринку техніки прогнозують як її виробники, так і дилерські компанії. “Ситуація доволі складна, тож в Україні цього та наступного року ми очікуємо зниження продажів на 30% через коронавірус і загальний незадовільний економічний стан”, — зазначає Денис Пронін, менеджер з розвитку ринку компанії Weidemann.

Але як би там не було, а сіяти і збирати аграріям доведеться. Тож в яку техніку вони інвестуватимуть?

Критерії вибору

Українські сільгоспвиробники насамперед хочуть недорогих, але якісних агрегатів, які б рідко виходили з ладу та витримували подекуди недбале ставлення до них з боку робітників. Крім того, аграрії зацікавлені у своєчасному та якісному сервісному обслуговуванні техніки. Адже коли в жнива чи під час посівної з ладу виходить якийсь агрегат, бажано, аби потрібна деталь була доставлена у господарство впродовж двох годин.

“Перший трактор продає менеджер з продажу, інші — сервісна бригада”, — підкреслює Антон Костирко, директор по маркетингу в Східній Європі AGCO Corporation. Дійсно, вибір техніки залежить від того, як близько до конкретного господарства розташований сервісний центр, склад запчастин, чи готова дилерська компанія або продавець прислати свого спеціаліста для усунення можливих проблем.

У деяких компаніях працюють окремі офіси та навіть закордонні аудиторські служби, головне завдання яких полягає у щорічній перевірці стану техніки. Тож аналіз помилок, своєчасне надання сервісних послуг, регулярні опитування фермерів — усе це грає не останню роль при обранні сільгоспвиробником трактора, сівалки чи культиватора.

“Раніше, купуючи техніку, ми дивились, перш за все, на ціну та якість. Зараз закупівля починається з оцінки сервісного обслуговування і сервісної служби у регіоні, де ми працюємо, — зауважує Сергій Чубовський, власник агрофірми “Козацька”. — Це і наявність запчастин на складі, і готовність компаніївиробника навчати наших механізаторів”.

На відміну від агрохолдингів, які для поповнення техніки переважно користуються банківськими позиками, середні та невеликі агропідприємства воліють оновлювати парк за рахунок власних обігових коштів з послугою відтермінування платежу. Адже мало хто з них спроможний сплачувати високі відсотки по кредиту. Тому кредитують їх самі продавці техніки, які, своєю чергою, зіткнувшись з дефіцитом обігових коштів, звертаються до банків за кредитами. Ось такий місцевий парадокс. Бо в усьому цивілізованому світі великі покупки на кшталт тракторів або комбайнів кредитують саме банківські установи.

Що стосується технологічних вимог до новинок, то тут пріоритети змінюються щороку після перегляду структури посівів, оптимізації устаткування відповідно до погодних факторів та з огляду на нові технології. Здебільшого інвестиції зараз йдуть у ґрунтообробку, зрошення та різноманітні інновації. Тому після тракторів та комбайнів найбільшою популярністю користуються оприскувачі, культиватори, дискатори, глибокорозпушувачі. А крім того, різні системи контролю, як-то з витрат пального, добрив, пестицидів тощо.

Що купують

Цього сезону, як і минулоріч, інтерес агровиробників буде зосереджено на бюджетних тракторах малої та середньої потужності. Найбільшим попитом користуються трактори потужністю 100-300 к.с. та самохідні оприскувачі. Цікавляться посівною електротехнікою, здатною проходити до 500 км.

Відчутний інтерес до комбайнів: обсяги врожаю ростуть, відповідно, збільшується й потреба у зернозбиральній техніці, яка, до речі, наразі певний дефіцит. На споживчі уподобання українських агровиробників впливають і світові тенденції до якнайбільшої ефективності ведення бізнесу. Всі розуміють, що вартість землі щороку тільки зростатиме, як і вартість оплати праці, а закупівельні ціни на зернові регулює зовнішній ринок.

Тому єдине, що залишається агровиробникові, — приділяти максимум уваги оптимізації, ефективності господарювання задля отримання більшого відсотку агропродукції з гектара. Так, вирішальним критерієм вибору посівної машини є швидкість сівби. Адже якщо раніше захмарною вважалася швидкість сівби просапних культур у 8-10 км/год, то нині швидкість посівного часу має перебільшувати 15 км/год. Все більш відчутними стають зміни клімату, які також впливають на споживацькі настрої аграріїв. Наприклад, Україна вже є найбільшим ринком Європи з продажу високотехнологічних самохідних оприскувачів.

Сумнівні новинки

Але на ринку сільськогосподарської техніки України є тема, яка не часто обговорюється. Так, устаткування, що продається на наших теренах, як правило, заборонено до продажу в інших країнах. Внутрішнє законодавство, екологічні норми і вимоги до двигунів у більшості країн, навіть тих, які розвиваються, набагато жорсткіші, ніж у нас. Точніше, Україна — чи не єдина країна у світі, де немає жодних екологічних норм для сільськогосподарської техніки. Взагалі ніяких, навіть поганих.

До нашої країни завозиться сільгосптехніка з найнижчим екологічним стандартом двигунів Tier 2 та Tier 3, бо вони дешевші. Водночас аграрії Європейського Союзу працюють за стандартами Tier 4 і Tier 5. Звичайно, такі агрегати дорожчі, проте приносять менше шкоди навколишньому середовищу.

Відсутність екологічних стандартів “дозволяє” агровиробникам суттєво економити на техніці. Натомість обмежує “поле для маневрів” дилерам: завезене в Україну і не продане тут устаткування неможливо продати ще кудись для подальшого застосування. Не забуваймо і про ввезення техніки, яка була у вжитку. На жаль, і вона так само завозиться лише в один бік — далі вже ніхто не хоче її купувати та використовувати у своїй роботі.

Тим часом агроновинки доїжджають до українського фермера сезон на п’ятий. Найновіші технології, зрозуміло, імплементуються на найновіших машинах або на тих, що відповідають європейським або американським вимогам. Там, де діє новий технічний регламент і у відповідності до нього виробляється уся нова техніка, яка продається тамтешнім агровиробникам.

Українським дилерам, аби представити ринку нову одиницю техніки, треба пройти складну і недешеву процедуру її сертифікації. А тому виробникам новинок техніки простіше не завозити їх в Україну.

“У нас не урегульоване питання імплементації світових норм, немає уніфікації стандартів та “провисло” питання із сертифікацією, — наголошує аграрний експерт Ігор Присяжнюк. — 2014 р. наказом Мінекономрозвитку було скасовано майже всі ДСТУ, замість них використовуються вже іноземні стандарти ISO. Певна частка яких, однак, не повністю гармонізована з діючими стандартами або не перекладена. Це створює бюрократичні перепони на шляху їхнього використання”.

“З липня цього року Weidemann почав випуск навантажувачів з нормою викидів Євро-5 для країн ЄС. Для України ми, як і раніше, пропонуємо машини з двигунами з нормою Євро-3. Також у нас з’явився новий мультифункціональний агрегат Hoftrac-1390, але він для Європи. Наступного року ми зробимо нові телескопічні навантажувачі — Т7035 і Т7042. Проте не можемо ще чітко відповісти, коли їх побачать в Україні”, — підсумовує Денис Пронін.

Наталія Колос

Автор: Наталія Колос

Читайте також

Великий малий: відновлення економіки світ покладає на МСБ

чт, 10/29/2020 - 14:00
Попри руйнівні наслідки коронакризи малий та середній бізнес продовжує тримати економіку країн у всьому світі. Україна — не виключення

Код доступності: 5-7-9

пн, 10/26/2020 - 14:38
Запустивши програму доступного кредитування мікро- та малого бізнесу, влада зазнала критики і була змушена змінювати її формат.

Тримай кишеню ширше: де МСБ взяти кредит, якщо банки відмовили

пн, 10/26/2020 - 14:28
Рішення на будь-який смак пропонують фінансові компанії. В Україні бум небанківського кредитування бізнесу.

Безготівкова місія: банки підхоплюють бум e-комерс

пт, 10/23/2020 - 16:35
Торгівля переходить в онлайн, а банківникии пропонують нові варіанти безготівкових розрахунків для МСБ

Прискорювачі росту: малих аграріїв почали підживлювати з декількох джерел

пт, 10/23/2020 - 14:14
Малі та середні сільгоспвиробники нині можуть отримувати фінансування за підтримки держави, банків та навіть великих українських агрохолдингів

Реальна віртуальність: онлайн-банкінг стає ще одним полем конкурентної боротьби

пт, 10/23/2020 - 10:20
Банкі наввипередки пропонують мобільні додатки для приватних підприємців. Деякі — навіть з повністю безкоштовним обслуговуванням