Перейти к основному содержанию

Економічні аналітики вважають штучне підняття мінімалки контрпродуктивним

пт, 09/25/2020 - 13:00

Експерти зазначають, що проект бюджету на 2021 рік містить значну кількість ризиків та несе загрози макроекономічної стабільності України.

Підвищення мінімальної заробітної плати, закладене до бюджету, до 6000 з 1 січня 2021 року, до 6500 – з 1 липня 2021 року - не відповідає економічній ситуації та шкідливе для економіки країни.

Такий висновок зробили з аналізу проекту бюджету на 2021 рік фахівці з економічних питань аналітичних центрів - Центру економічної стратегії, Інституту соціально економічної трансформації, Палати податкових консультантів, CASE Ukraine, Інституту фінансів та права, Інституту податкових реформ та Українського інституту майбутнього. Про це йдеться в їхньому спільному повідомленні.

Експерти зазначають, що "документ містить значну кількість ризиків та несе загрози макроекономічної стабільності України".

Збільшення мінімальної заробітної плати негативно вплине на малий та середній бізнес, призведе до збільшення навантаження платників єдиного податку на спрощеній системі оподаткування, вважають аналітики. У кризових умовах економіки це створює суттєві ризики зростання тінізації економіки. Також це створює низку ризиків та викривлень економічних стимулів - збільшення витрат бюджету,  зменшення стимулів до інвестицій на користь споживанню тощо.

Передбачений проєктом бюджету 2021 дефіцит у 270 млрд грн (близько 6% ВВП) - необгрунтовано зависокий показник. Фінансування такого дефіциту буде означати нарощування державного боргу, обслуговування якого буде дорогим та зменшить доступність кредитів для приватного сектору Також є ризики, що роздуті інфляційні очікування бюджету пов’язані з тим, що планується здійснити додаткову емісію гривні, щоб покрити дефіцит бюджету. Крім того - прогнозні доходи бюджету на думку експертів є завищеними, що створює ризик дефіциту у 8-9%, що буде значною проблемою. Найбільший приріст надходжень бюджету планується від ПДВ (81.7 млрд грн, або +21,4%), ПДФО (27 млрд або +24%), рентні платежі (+23,4%). ПДВ у структурі надходжень займає більше 50%, ПДФО – майже 15%, акциз – 16%». Причиною такого очікуваного зростання податку на додану вартість Міністерство фінансів називає боротьбу із скрутками та іншими махінаціями з ПДВ.

Експерти мають сумніви щодо такого оптимістичного прогнозу по зростанню від цих податків та пропонують зробити більш консервативний прогноз. Також необхідно переглянути інші статті та збалансувати бюджет із дефіцитом у межах 3% від ВВП.

Інфляційний прогноз у 7.3%, який закладено до проєкту бюджету - суттєво  перевищує фактичну інфляцію, яка спостерігається цього року (2.4% за підсумками серпня). Представники Кабміну вочевидь розраховують, що зростання цін призведе до збільшення номінальних сум податків і, відповідно, дозволить профінансувати значні видатки. Проте останній показник інфляції близький до 2%, цільовий показник НБУ — 5%, тобто із високою ймовірністю держбюджет не отримає доходів, на які розраховує.  Також підвищення інфляції з високою ймовірністю призведе до підвищення Нацбанком облікової ставки, що у свою чергу призведе до подорожчання кредитів і негативно позначиться на економічному зростанні

На думку експертів, в умовах кризи необхідно закладати консервативний макроекономічний сценарій по доходах.

Відповідно до економічної теорії, підтвердженої історичним досвідом розвинених країн - менший “розмір держави” (перерозподіл через публічні фінанси до ВВП) сприяє збільшенню темпів зростання ВВП. Для України такий показник розраховано економістами на рівні 33-37% від ВВП, в той час як поточний показник перевищує 40%. Тож перерозподіл через публічні фінанси має бути суттєво зменшений, видатки загальнодержавного бюджету мають бути переглянуті та терміново скорочені.

Виходячи з викладеного вище, представники аналітичних центрів закликають народних депутатів врахувати надані пропозиції, підходити до планування публічних фінансів стримано та обережно, спираючись на економічну теорію,  і суттєво доопрацювати проєкт Держбюджету на 2021 рік, привівши його до реалістичних показників.

Читайте також

Публічна заява бізнесу щодо необхідності законодавчого зниження комісій інтерчейнджу

пн, 04/12/2021 - 17:14
У відповідь на спільну заяву Ощадбанку, ПриватБанку та Райффайзен Банку Аваль від 2 квітня 2021 р. щодо врегулювання питання розміру комісії інтерчейндж в Україні представники українських бізнес-об’єднань, які представляють інтереси більш ніж 300 тисяч роботодавців, звернулись з публічною заявою. Шановні представники медіа!

Компанія KPMG оприлюднила підсумки дослідження «Погляд бізнес-лідерок в Україні. Спецвипуск 2021: COVID-19»

чт, 04/08/2021 - 12:00
На думку більшості учасниць опитування, криза може створити нові можливості для жінок

Китай створить найбільшу хімкомпанію світу

ср, 04/07/2021 - 09:22
Sinochem і ChemChina об'єднаються в межах однієї холдингової компанії, фінансувати і контролювати яку буде держава

В Мінекономіки допускають подальше розширення переліку заборонених до імпорту товарів із РФ

вт, 04/06/2021 - 09:33
Про це повідомив заступник міністра економіки - торговий представник України Тарас Качка

У 2021 році до програми президента України "Велике будівництво" додали новий напрямок

пн, 04/05/2021 - 17:44
Він передбачає реалізацію проектів, які створюватимуть нові робочі місця та зміцнюватимуть економіку України.

Ринок угод зі злиття та поглинання в Україні скорочується

пн, 04/05/2021 - 16:48
Обсяг активності знизився до рівня 2017 року