Перейти к основному содержанию

Пар і поради: доля ТЕС залежить від реалізації плану скорочення викидів

ср, 09/23/2020 - 12:19

Кшиштоф Роґульскі, директор консалтингової компанії Doradztwo Gospodarcze Krzysztof Rogulski

Україна приєдналась до Енергетичного Співтовариства. Це також означає впровадження для великих теплових електростанцій і електроцентралей жорстких європейських нормативів щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Інакше кажучи — впровадження масштабних та дорогих проєктів з екологічної модернізації.

З цією метою Україна майже сім років розробляла, розглядала і врештірешт прийняла у 2017 р. Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок (далі — НПСВ та ВСУ). Цей документ надає чіткий план-графік: які енергоблоки, яких ТЕС/ТЕЦ і у якому році мають бути оснащені пило-, сірко- та азотоочисниками і досягти європейських рівнів за вмістом пилу, діоксиду сірки та оксидів азоту в димових газах.

Втім, яким чином та за які кошти план-графік буде реалізовано, НПСВ відповіді не дає. Держава і досі не має чіткого алгоритму, як реалізувати прийнятий документ. Але невиконання графіку встановлення очисних споруд означає, що енергоблоки ТЕС та ТЕЦ мають бути зупинені, й енергосистема, безперечно, зазнає значного удару, тому що за короткий проміжок часу буде позбавлена маневруючих потужностей. Це, своєю чергою, призведе до нестабільного енергопостачання та загрози енергетичній безпеці України.

Згідно зі Звітом з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей НЕК “Укренерго”, невиконання НПСВ є одним з найбільших ризиків, що з високою ймовірністю впливає на достатність генеруючих потужностей, тобто балансову надійність Об’єднаної енергетичної системи України.

Європа, до якої йде Україна, давно пройшла цей шлях. Він не був простий — саме тому слід дивитися на досвід європейських країн. Це дасть змогу відповісти на питання, як саме Україна може своєчасно виконати вимоги НПСВ. Ба більше, вивчення європейського досвіду з фінансування та реалізації проєктів встановлення пилогазоочисного обладнання дозволяє визначити оптимальні шляхи для виконання ТЕС та ТЕЦ цих вимог і, відповідно, виконання Україною міжнародних зобов’язань перед Енергетичним Співтовариством та ЄС.

Задля цього ГС “Всеукраїнська Енергетична Асамблея” спільно з Інститутом економіки та прогнозування НАН України та у співпраці з консалтинговою компанією Doradztwo Gospodarcze Krzysztof Rogulski розпочала дослідження. Порівняльний аналіз проведено для трьох референтних країн: Польщі, Чехії та Німеччини. Було визначено, що ефективне виконання європейськими країнами жорстких природоохоронних нормативів стало можливим завдяки державній допомозі на екологічну реконструкцію та модернізацію/ техпереоснащення, яка надавалась у 1990-х роках до запуску нової моделі ринку електроенергії.

Допомога надходила у значних обсягах — €5,6 млрд і понад €13 млрд відповідно. Необхідні роботи практично у повному обсязі профінансували завдяки інвестиційній складовій до тарифу на електроенергію або інших видів державної допомоги. У 2019 р. в Україні запрацював новий ринок електроенергії. Тобто механізми фінансування проєктів з екологічної модернізації, що діяли до його впровадження, включно з інвестиційною складовою до тарифу на електроенергію, втратили свою актуальність.

Проте нові механізми не були визначені та імплементовані в національне законодавство. Таким чином, один із ключових засобів, що забезпечив європейським країнам скорочення викидів, в Україні наразі не працює. Це ставить під загрозу своєчасне виконання НПСВ і стабільну роботу енергосистеми. Ба більше, для стабільної роботи енергосистеми замало провести лише екологічну модернізацію. Необхідна реконструкція енергоблоків ТЕС задля поліпшення їхніх технікоекономічних показників, зокрема, маневрових можливостей, особливо в умовах стрімкого розвитку “зеленої” генерації.

Гарантована доступна потужність вугільних енергоблоків повинна складати не менше 10-12 ГВт. Отже питання своєчасної реалізації НПСВ є надзвичайно актуальним. Наразі український енергетичний сектор перебуває у масштабній кризі, яка зачепила всі без виключення види генерації. В умовах, коли більшість ТЕС працюють мінімальним складом і видобуток вугілля суттєво скоротився, вкрай незадовільний фінансовий стан теплової генерації не дозволятиме виконати вимоги НПСВ.

Вивчення досвіду європейських країн з фінансування природоохоронних заходів дозволило розрахувати обсяги капітальних інвестицій (€4,1 млрд), необхідних українській тепловій генерації на реалізацію вимог НПСВ. Та Україна взяла на себе зобов’язання перед Європою, тому логічно було б у питанні скорочення шкідливих викидів йти шляхом, що пройшли європейські країни, де теплова генерація не залишилась наодинці зі своїми проблемами. Механізм перенесення витрат на природоохоронні заходи в тариф на електроенергію — так званий механізм “перехідної оплати” — широко використовувався у країнах Європи та може бути застосований і в Україні. Він передбачає компенсацію кредитних зобов’язань, взятих на реалізацію екологічних проєктів — встановлення пилогазоочисного обладнання.

Україні варто серйозно розглянути механізми фінансування природоохоронних заходів в енергетичному секторі, що застосовувалися європейськими країнами, оскільки в умовах нового ринку теплова генерація не матиме змоги інвестувати у такі масштабні проєкти. Водночас необхідно також звернути увагу на те, що НПСВ формувався на основі показників енергетики 2012 р. З того часу відбулися суттєві зміни не лише технічного стану установок, а й їхньої затребуваності з  огляду на зміну структури паливно-енергетичного комплексу України.

Тому з огляду на вимоги безпеки енергопостачання, актуалізації потребує сам НПСВ (перелік ВСУ; перелік установок, що працюватимуть протягом обмеженого строку в період реалізації НПСВ). Така актуалізація може дати змогу дещо зменшити обсяг необхідних інвестицій для виконання вимог при збережені динаміки втілення природоохоронних заходів.

 

Автор: Кшиштоф Роґульскі

Читайте також

Буржуазно-націоналістична революція в Україні відбулася, панове!

вт, 10/20/2020 - 15:25
Володимир Полевий, головний редактор журналу БІЗНЕС Реформа децентралізації, а особливо її фіскальна частина, подарувала нам неочікувані результати: перерозподіл податків дав поштовх колаборації підприємців на місцевому рівні. Сухі цифри про майже 75% працівників, які задіяні в МСП, та про 60% товарів і послуг, що створюються МСП, нарешті отримали шанс матеріалізуватися в організаційні зміни у суспільстві.

ПУМБ один з перших прийняв рішення для підтримки МСБ

вт, 10/20/2020 - 14:03
Віктор Харковець, керівник з мікрокредитування департаменту малого бізнесу ПУМБ

Тандем на мільйон: Як партнерська програма Kernel трансформує аграрний ринок

пн, 10/19/2020 - 15:53
Сергій Вітер, керівник проєкту Open Agribusiness (Kernel) Україна сьогодні є одним із провідних постачальників сільськогосподарської продукції у світі. Ми маємо всі шанси ще більше розширити свою присутність на міжнародних ринках АПК, адже потенціал для зростання врожайності стратегічних експортних культур досить великий.

Ратификация Стамбульской конвенции потребует изменения законодательства Украины - эксперты

пн, 10/12/2020 - 13:59
В Украине достаточно законов, которые защищают права групп, подвергающихся насилию. Но для выполнения этих законов от власти требуется настойчивость и последовательность, считает управляющий̆ партнер компании "Правовые партнеры» Андрей Доманский.

Бюро кратне: БЕБ і економічна контррозвідка

вт, 09/29/2020 - 13:23
Володимир Полевий, головний редактор журналу БІЗНЕС

Пар і поради: доля ТЕС залежить від реалізації плану скорочення викидів

ср, 09/23/2020 - 12:19
Кшиштоф Роґульскі, директор консалтингової компанії Doradztwo Gospodarcze Krzysztof Rogulski Україна приєдналась до Енергетичного Співтовариства. Це також означає впровадження для великих теплових електростанцій і електроцентралей жорстких європейських нормативів щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Інакше кажучи — впровадження масштабних та дорогих проєктів з екологічної модернізації.