Проект бюджету 2021 не сподобається МВФ - CASE Україна
пн, 09/21/2020 - 14:08
Уряду доведеться пояснювати МВФ оптимістичні, ризиковані та недоплановані цифри бюджету-2021, вважають експерти
Бюджет2021 — занадто оптимістичний, ризикований та недопланований, такий висновок зробили спеціалісти CASE Україна після аналізу документу, повідомляє реліз компанії.
За словами експерта організації Василя Поворозника, дохідна частина цьогорічного бюджету на 9,4% більша, ніж в переглянутому бюджеті на поточний рік, і складає 1071,1 млрд грн. Основний локомотив зростання дохідної частини – податкові надходження, вони зростають на 18,5% і складуть 930 млрд грн. Найбільший приріст дасть ПДВ (81.7 млрдгрн, або 21,4%) та ПДФО (27 млрд або +24%).
Мінфін причиною такого зростання податку на додану вартість назвав боротьбу з скрутками та іншими махінаціями з ПДВ. Що стосується джерел підвищення ПДФО, то причиною Василь Поворозник називає підвищення мінімальної зарплати – до 6000 з 1 січня 2021 року, до 6500 – з 1 липня 2021.
На думку аналітиків, збільшення мінімалки негативно відіб’ється на малому та середньому бізнесі, зокрема ФОПи будуть платити більше. Не виключено, що у кризових умовах економіки це призведе до зростання тінізації економіки.
Своєю чергою економіст CASE Україна Наталя Лещенко проаналізувала видаткову частину проекту бюджету, яка має зрости на 5% — до 1,33 трлн грн., а видатки зведеного бюджету – на 4%, до 1.7 трлн грн.
"Ріст видатків замість їх скорочення – це не дивно, зважаючи на досить повільні темпи реформ, виконання нетипових для ринкової економіки зобов‘язань, та вибіркову підтримку окремих груп населення на тлі відсутності стратегічного бачення. Одна з найбільших новацій видаткової частини бюджету – підвищення доходів працівників бюджетної сфери через зростання зарплати", — зазначає експерт.
За словами Наталі Лещенко, деякі видатки скоротилися, але це оманливе скорочення.
"Так, наприклад наступного року зі зведеного бюджету передбачається витратити 99 млрд грн на дорожнє господарство, в той час як цього року ця цифра становила 135 млрд грн. Але якщо цьогоріч держгарантії на будівництво доріг становлять близько 19 млрд грн, наступного - 71 млрд грн. Це ті ж видатки, але не враховані у бюджеті. Тобто, частина видатків не врахована. Так, з великою долею вірогідності уряду доведеться виплачувати зобов’язання за гарантіями, наданими державним підприємствам (переважно підприємствам сектору ОПК) і оціненим самим урядом в 5 млрд грн", — резюмує Лещенко.
Крім того, частина видатків, на її думку, запланована в недостатньому обсязі. Насамперед це стосується оплати праці в бюджетній сфері через підвищення мінімальної зарплати та І розряду ЄТС.
«Є підозра, що уряд не буде повністю відновлювати єдину тарифну сітку, і зарплата лікаря буде мало відрізнятися від зарплати медсестри», - вважає експертка.
У фахівців є побоювання, що запланованих ресурсів не вистачить і на виконання збільшених зобов‘язань Пенсійного фонду.
Експерти зазначили, що нинішні показники не можна сприймати як остаточні. Існує ризик збільшення видаткової частини, у тому числі, за рахунок включення "забаганок" окремих депутатів та політичних сил напередодні місцевих виборів, необхідності пошуку ресурсів, яких не вистачає на виконання анонсованих урядом зобов‘язань.
