Перейти к основному содержанию

Небезпечні законодавчі ініціативи для ІТ

пт, 09/11/2020 - 15:07

Соломон Амар, генеральний директор ізраїльської ІТ-компанії AllStars-IT Ukraine, член наглядової ради Kyiv IT Cluster

На міжнародному ринку ІТ-галузь переживає непрості часи. По усьому світу спостерігаються невтішні тенденції, коли звільняються працівники, роботодавці у надскладних умовах намагаються забезпечити належні умови, щоб утримати команду і рухатись далі. Навіть такі розвинені країни як Ізраїль показують скорочення ринку на 7%. Для кожної країни це виклик для влади, яка намагається вибудовувати діалог між представниками цього бізнесу та регуляторними службами для підтримки сфери і створення найбільш успішної моделі співпраці, щоб утримати ринок та втримати стабільність. Ринок ІТ є каталізатором для покращення економіки кожної країни, оскільки це дозволяє існувати середньому класу, як важливому елементу економіки країни.

Україна пишається тим, як стрімко розвивається ІТ-сектор в країні. Україна має чимало фахівців у даній галузі, які створюють програмне забезпечення у всьому світі. В багатьох великих компанія світу представлені талановиті українці які професійно виконують свою роботу. В той самий час, в Україні теж мають свої представництва деякі компаній світового рівня, які розвивають інформаційні технології світового рівня. Проте, влада, яка гордо про це все говорить, далеко не завжди дбало опікується тим, щоб створити належні умови. Дуже нелогічним є дії влади, які ведуть до зменшення ринку праці в даній галузі. Зокрема, Верховна Рада України вносить на авансцену ІТ-законодавства три проекти закону, які гарно називаються, але несуть в собі великі ризики для галузі, оскільки ускладнюють правила працевлаштування для фахівців індустрії інформаційних технологій:

  • №3933 «Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії інформаційних технологій»;
  • №3979 «Проект Закону про заходи щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії в Україні»;
  •  №3933-1 «Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (щодо заходів стимулювання розвитку індустрії інформаційних технологій в Україні)».

Нам подобається Україна як перспективна країна для ІТ, але деякі законодавчі ініціативи змушують хвилюватись. Кожен вид бізнесу працює ефективно там, де найбільш комфортні умови з точки зору податкового навантаження, і ІТ-сфера не виключення. Можна сказати, що дані законопроекти носять фіскальний характер, які можуть ускладнити умови ведення бізнесу та працевлаштування. Вважаю, доцільним є переглянути ці ініціативи і встановлювати нововведення, які сприятимуть бізнесу, а не будуть ускладнювали. Це, на мою думку, корисним є не тільки ІТ-сфері, а і усій країні. Якщо ж такі зміни є економічно обґрунтованими, більш доцільно їх вводити після того, як мине криза і ситуація на глобальному ринку стабілізується.

Інвестиційна привабливість, а з нею і бізнес-активність країни залежить від різних умов, одна із найважливіших – прозоре, просте та зручне оподаткування для працівників та роботодавців.

Світ став глобальним і географічні кордони для бізнесу не є перешкодою, і кожен інвестор не дивиться на кордони, він зважає на умови оподаткування, незалежну судову систему та стабільні політичну організацію. На цьому ринку, держави мають конкурувати одна з одною за найвигідніші умови. Подарунком є – іноземні капітали. Саме потік іноземних капіталів є запорукою розвиненої економіки, де зручно вести торгові відносини між учасниками ринку. Товари та послуги найкраще створюються у тих умовах, де є належні умови для цього, це аксіома, яка має бути орієнтиром для урядів, які хочуть завести в країну іноземних інвесторів і їх капітали для розвитку власної економіки. Крім цього це умова, яка дозволяє утримати існуючий бізнес в країні, і забезпечити їх функціонування в економічній системі.

Українська влада має слухати стейкхолдерів і орієнтуватись на їх думку з приводу того, як сприяти їх бізнесу, адже саме вони сплачують податки для бюджет, тобто утримують усю державу, надають робочі місця та розвивають імідж країни на міжнародній арені.

Автор: Соломон Амар

Читайте також

Служу державі: Як бізнес може допомогти зростити унікальний сегмент справжньої української еліти

вт, 11/24/2020 - 08:00
Володимир Чеповий, шеф-редактор журналу БІЗНЕС, співзасновник платформи БІЗНЕС100

Втрата якості: нею обернеться податок на дорогу нерухомість

чт, 11/12/2020 - 14:15
Андрій Рижиков, СЕО і керуючий партнер девелоперської компанії DC Evolution Днями голова комітету податкової, митної та фінансової політики Верховної Ради Данило Гетманцев представив зміни до Податкового кодексу України, які нібито удосконалять систему оподаткування.

Чужий серед своїх: як боротися з шахрайством в компанії

чт, 11/05/2020 - 13:57
Катерина Сафроненко, менеджер відділу управління ризиками, форензик KPMG в Україні

Складна простота: що очікує бізнес від Ради реформ і Офісу простих рішень

пт, 10/30/2020 - 14:30
Станіслав Таршин, засновник групи компаній "ГрадОлія", член Української ради бізнесу, співінвестор БІЗНЕС100

"Єдина школа": приклад об’єднання влади, бізнесу та освіти

пт, 10/30/2020 - 11:30
Олексій Луганський, співзасновник TATL Technology, керівник  проекту "Єдина Школа"

Корпоративні інвестиційні фонди — шлях МСБ до фінансування

пн, 10/26/2020 - 14:10
Сергій Позняк, власник заставного сервісу Cronvest Проблематика існуючої банківської системи давно відома. І обумовлена вона чіткими факторами, що утворилися всередині як окремо банківської, так і фінансової системи взагалі. Зокрема, це низький ступінь довіри до банківських установ у зв’язку з втраченими громадянами, за різними даними, від $50 млрд до $80 млрд тільки на депозитах під час “банкопаду”. Не кажучи вже про кошти компаній, що навіки згинули на розрахункових та кореспондентських рахунках компаній.