Перейти к основному содержанию

Тютюновий бунт: вітчизняна тютюнова галузь з легкої руки влади тріщить по швах

пт, 09/04/2020 - 10:22

Боротьба держави за податки з виробників сигарет не дає відчутного ефекту, а лише підриває галузь

У 1990-му — останньому році радянської влади виробництво тютюнового аркуша в СРСР скоротилося вдвічі, 5 млрд сигарет недовантажила Болгарія, а з 24 вітчизняних тютюнових фабрик на ремонт одночасно стали 16. Такі дані наводить російський публіцист Леонід Парфьонов у своєму проекті "Намедни. 1961—2003:  Наша эра".

"На чорному ринку пачка “Яви”коштувала замість 40 коп. від 3 до 5 руб. Бабусі на вулицях продають підібрані недопалки: з таць — по 5-10 коп. за штуку і в банках — 2-3 руб. за півлітрову. Розлючені натовпи курців перекривають вулиці, перевертають начальницькі машини,громлять тютюнові кіоски”, — нагадує Парфьонов.

На брак м’яса у застійні часи особливо не нарікали, на боротьбу з пияцтвом відповіли
самогоноварінням. А от дефіцит цигарок у колишньому СРСР став найбільш неприйнятним. Пройшло 30 років, і тютюнова галузь незалежної України, що донедавна перебувала у напрочуд доброму стані, знов тріщить по швах…

 

Сигаретний монстр
 

2019 р. чотири найбільші тютюнові компанії України сплатили до бюджетів усіх рівнів
55 млрд грн. Це майже 7% усіх надходжень до державного бюджету. При цьому у Топ-10 найбільших вітчизняних платників увійшли три з чотирьох українських тютюнників, а четвертий посів 12 місце.

Сигарети, вироблені в Україні, експортуються до більш ніж 20 країн світу, а зовнішня торгівля тютюновими виробами минулого року забезпечила державі $464 млн валютних надходжень. За останні роки тютюнові компанії інвестували в українську економіку понад $2 млрд та створили близько 50 тис. робочих місць.

Але ситуація може різко змінитися, адже наразі тютюнова індустрія перебуває під постійним тиском. Зокрема, на початку жовтня 2019 р. Антимонопольний
комітет України (АМКУ) наклав рекордний штраф — 6,5 млрд грн, на чотирьох
міжнародних учасників тютюнової індустрії та їхнього дистриб’ютора — компанію
“Тедіс” — за “антиконкуренті
узгоджені дії, які стосуються обмеження доступу інших суб’єктів господарювання на ринок первинного продажу виробниками сигарет”.

 

У ретроспективі, за версією АМКУ, хронологія подій виглядала наступним чином. У 2011-2012 рр. тютюнники скоротили кількість прямих контрактів із дистриб’юторами з кількох десятків до одного спільного для всіх — ООО “Тедіс Україна”. Невдовзі цей гуртовик стає монополістом на ринку дистрибуції сигарет з часткою 99,43%. Натомість виробники встановлюють схожі критерії до потенційних гуртових покупців (у тому числі доставка сигарет у віддалені райони). Їм не відповідає жоден із суб’єктів господарювання.

Жодна компанія не може вийти на ринок дистрибуції або закуповувати сигарети безпосередньо у виробників, а змушена купувати їх у компанії “Тедіс” (або у її покупців).

До речі, у грудні 2016 р. АМКУ вже ухвалював рішення, яким визнавав монопольне становище “Тедіс” на ринку дистрибуції сигарет у 2013-2015 рр. Чотири роки по тому порушниками було оголошено не лише “Тедіс”, але й виробників. Останні, звісно, мають свій, діаметрально протилежний погляд на новітню історію розвитку гуртового ринку тютюнових виробів. За їхніми переконаннями, саме АМКУ шляхом низки власних рішень послідовно “вирощував” монструозного тютюнового гуртовика. А тютюнникам залишалось лише пристосовуватися до нових правил гри та будувати власний бізнес в умовах, що склалися. Зараз оператори ринку тютюнових виробів оскаржують звинувачення та штраф у судовому порядку зі змінним успіхом.

“Ми переконані: якщо рішення АМКУ не буде скасовано, це негативно вплине на інвестиційний клімат України. Зокрема, це покаже міжнародним інвесторам, що ведення бізнесу в Україні не є безпечним. Ба більше, це засвідчить, що чітке дотримання інвесторами правил, прийнятих державними органами, може поставити під загрозу їхні інвестиції”, — намагається достукатися до влади Наталя Бондаренко, директор із зовнішніх зв’язків “Філіп Морріс Україна”.
 

Гострі кути
 

Але проблема, зазначають тютюнники, не лише у діях АМКУ. Окремі народні депутати постійно ініціюють нові законопроєкти щодо зміни регулювання тютюнової індустрії, адже вони впевнені, що саме тютюнові компанії ухиляються від сплати податків, розповідає пані Бондаренко. "Від народних депутатів навіть пролунали заклики націоналізувати одну з компаній, що є неприпустимим для цивілізованої демократичної держави”, — додає вона.

І дійсно, деякі пропозиції щодо змін у регулюванні тютюнової галузі виглядають, м’яко кажучи, дещо ексцентрично. Наприклад, законопроєкт #2813 “Про внесення змін до деяких законів України з охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну”, з яким парламентське тютюнове лобі “буцалось” з початку цього року. Серед іншого, там йшлося про повну заборону ментолових сигарет, вимагалося розміщення медичних попереджень майже на всю пачку та заборонялось виробництво пачок зі скошеними та округлими сторонами.

Остання пропозиція, мабуть, здивувала навіть бувалих нардепів, і у червні арламентський комітет з питань бюджету надав подання про відхилення документа. Як приклад неефективності політики різкого та незбалансованого підвищення ставок тютюнового акцизу можна навести події 2014 р., протягом якого ставки змінювались тричі та зросли майже на 40%.

Таке різке підвищення збільшило надходження до державного бюджету геть непропорційно — лише на 1% у порівнянні з попереднім роком, натомість суттєво збільшився рівень нелегальної торгівлі. До речі, зараз тютюнова галузь має від законодавців чинний графік щорічного 20%-го збільшення ставок акцизного податку на сигарети до 2025 р. та лобіює його розтягування до 2030 р. із умовою щорічного збільшення ставок на 10%.
 

Ще однією проблемою став скандально відомий Закон #466-ІХ, яким, серед іншого, передбачається збільшення ставки акцизного податку на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) у 4,2 рази з 1 січня 2021 р. Зрозуміло, що “за банкет” заплатить споживач, адже акцизний податок є саме податком на споживання (зараз в країні 600 тис. курців, що обрали цю менш шкідливу та не таку пахучу альтернативу сигаретам).

Отже, невдовзі одномоментне зростання цін на ТВЕН складе більше ніж 60%. За таких умов роздрібні ціни на цю продукцію в Україні будуть суттєво вищими, ніж у Молдові, Білорусі та Росії, що неминуче призведе до зростання нелегальної торгівлі й контрабанди, а також до падіння податкових надходжень з продажу легальних ТВЕН у держбюджет.

При цьому, попереджає Юлія Завалішина, директор з корпоративних та юридичних питань “Імперіал Тобакко” в Україні, основний тренд, характерний нині для українського ринку сигарет, — постійне зниження обсягу легальногоринку на тлі стійкої тенденції до зростання рівня нелегальної торгівлі.

"Щороку легальний ринок сигарет скорочується на 10-15%. Поточний рік не буде винятком — за перше півріччя 2020-го обсяги падіння ринку тримаються на рівні 14%, і, за нашими оцінками, така динаміка збережеться до кінця року”, — розповідає Завалішина.
 

Сподіваємось, що бабусь, які торгують недопалками, побачити нам все ж таки не доведеться. Але у контексті подій на українському ринку тютюну цікаво згадати досвід Фінляндії. Ще 100 років тому фіни були завзятими курцями, а країна — найбільшим у світі споживачем сигарет на душу населення.

Як повідомляє Bloomberg, нещодавно фінські урядовці вирішили повністю звільнити свою країну від паління вже за 10 років. Чи був з цього приводу якісь плебісцит, або, може, у передвиборчій програмі політиків було зазначено “ми змусимо вас кинути палити”, історія замовчує. В Україні такого точно не було, але і в нас, і у Фінляндії антитютюнове лобі відбиває тягу до паління шляхом оподаткування.

В останні 10 років фінська влада підвищує податки на тютюнові вироби майже щороку. Як наслідок, за цей самий період середня ціна на сигарети в країні подвоїлась, а кількість курців, навпаки, скоротилась вдвічі. Фінські можновладці планують, що до 2030 р. регулярно споживати сигарети буде 5% населення (зараз цей показник становить 16%).

Про мету української влади радикально знизити кількість курців нам нічого не відомо. Як невідомо й те, чи усвідомлюють наші можновладці, що воюючи з тютюновою галуззю, вони власними руками ріжуть курку, яка несе золоті яйця до державного бюджету України. “В Україні завжди було вкрай непередбачуване законодавство і акцизна політика, а останній рік просто перевершив всі попередні роки разом узяті за абсурдністю того, що відбувається”, — резюмує Юлія Завалішина.

Автор: Еліна Московчук

Читайте також

Виростити «єдинорогів»: Партнерство бізнесу та освіти розвиває культуру стартапів

пн, 11/09/2020 - 12:39
Партнери освітньо-стипендійної програми CIG R&D LAB — керівники «Львівської політехніки», компаній Tech StartUp School та Chernovetskyi Investment Group — про те, чим їх вразили проєкти-переможці, в чому синергія вишів та бізнесу та перспективи співпраці.

Експортні варіанти: хто і як просуває "Made in Ukraine"

вт, 09/29/2020 - 12:00
БІЗНЕС розібрався, хто в Україні займається лобіюванням інтересів експортерів-виробників, та яких успіхів та невдач вони досягли.

Операція “Локалізація”: пошуки золотої середини

вт, 09/22/2020 - 09:11
Підприємці готові до локалізації, а от замовники їхньої продукції побоюються зниження конкуренції

Коронна фаза: COVID-19 ставить політиків і бізнес перед надскладним вибором

пт, 09/18/2020 - 22:48
Людство сьогодні вирішує, що важливіше: рятувати економіку чи планету

Тютюновий бунт: вітчизняна тютюнова галузь з легкої руки влади тріщить по швах

пт, 09/04/2020 - 10:22
Боротьба держави за податки з виробників сигарет не дає відчутного ефекту, а лише підриває галузь

Сяйво чистого розуму: інформаційно-просвітницький проєкт АТ “Фармак” — “Екошкола”

вт, 09/01/2020 - 15:53
Журнал БІЗНЕС представляє першого учасника ТОП-10 спецпроекту "Ековідповідальне рішення"   Виклик Допомогти в реалізації стратегії сталого розвитку держави, створивши освітню програму по усвідомленому використанню природних ресурсів і сталого розвитку шкіл.