Перейти к основному содержанию

Смітник історії: людство відкидає звичне відношення до відходів

вт, 09/01/2020 - 13:44

Як змінюються ідеологічні, промислові, споживацькі тренди і який вплив на довкілля вони матимуть у найближчому майбутньому

За легендою, першим “криголамом” сміттєзвалищ, утворених в результаті життєдіяльності людства, наприкінці 1980-х став Фред Крупп, президент Фонду захисту навколишнього середовища (EDF).

Перебуваючи з трьома дітьми в “МакДоналдз”, він жахнувся тієї кількості пакування, що лишилась на столі після того як вони поїли. Фонд, який він очолював, з того дня почав безкомпромісну боротьбу з великими бізнесом за чисте довкілля. Проте звинувачувальні гасла та судові позови ситуацію не покращували.

А що як ці корпорації просто не знають, що робити, замислився пан Крупп і запропонував тому самому “МакДоналдз” власну ідею скорочення відходів. Вже за пів року фастфуд перейшов на паперове пакування з переробленого волокна, що дозволило знизити обсяг сміття на 150 тис.т щороку.

Наступним “підопічним” Фонду став FedEx, якого Фред Крупп пересадив на вантажівки з гібридним двигуном. А далі справа пішла вже по накатаній…

Тунберг помиляється

Нині ж ініціативи головуючого EDF виглядають дитячими забавками на тлі тієї екохвилі, що сколихнула світ. Її піком стала відома промова шведської активістки Грети Тунберг у вересні 2019 р. “Як ви смієте?!” — звинуватила школярка шанованих лідерів країн та власників бізнес-корпорацій в бездіяльності по спасінню клімату Землі. “Планета прокидається, нас чекають великі зміни, подобається вам чи ні”, — попередила дівчина.

Збіг чи справді пророцтво, але вже за кілька місяців планету помітно “струсонуло”: ми досі оговтуємось від небаченої до цього пандемії, яку вже називають початком Великої економічної революції. Лідери країн переписують сценарії розвитку та стратегії національної безпеки; економісти переоцінюють світову структуру попиту, логістики, фондових ринків; аналітики прогнозують крах існуючої валютної системи, розворот від глобалізаційних рухів до локального протекціонізму. А футурологи й взагалі передрікають крах сучасного світового порядку.

Втім, як би там не було, але Грета помиляється. Людство вже років із 30 з острахом спостерігає за тим, який слід (та послід) лишає по собі на Землі. Сказати, що воно абсолютно бездіяльне — несправедливо. Мільярди коштів щороку вкладаються у пошук виходу з кризової ситуації. Уряди планують бюджети з урахуванням національних екологічних політик. Промислові гіганти складають плани зі скорочення шкідливого впливу на довкілля. Пересічні громадяни, яким до сьогодні проблеми планетарного масштабу були нецікаві, вчаться свідомому споживанню ресурсів.

Ми всі вимушено опинились у самому епіцентрі нової реальності. І, так, світ ніколи вже не буде таким, як раніше. А яким? Наприклад, ось таким…

Горохова риба

Один з найбільших виробників продуктів харчування в світі Nestlé анонсував старт продажів у серпні нового продукту бренда Garden Gourmet — рослинної альтернативи тунцю. Новий тунець від Nestlé складатиметься з шести інгредієнтів: води, горохового білка, пшеничного глютена, рапсової олії, солі та ароматизаторів. В асортименті компанії вже є бургери, фарш, сосиски, курячі нагетси з рослинного мяса. Рослинним молоком із сої, рису, вівса, миндалю та гороха вже нікого не здивуєш. Тепер ось — риба (принаймні, новий продукт нею пахнутиме).

За минулий рік, за словами генерального директора Nestlé Ульфа Марка Шнайдера, підрозділ з виробництва готових блюд приніс компанії $12,2 млрд. На тлі загальної суми внесок рослинної альтернативи поки що виглядає досить скромно — всього $220 млн. Але той факт, що за перше півріччя 2020-го їхні продажі виросли на 40% порівняно з минулорічними показниками, дає керівництву можливість передрікати напрямку величезні перспективи.

Швейцарський стартап Essento, своєю чергою, пропонує ринку більш традиційний замінник яловичини чи курятини — теж м’ясо, але личинок мух та цвіркунів. Засновник стартапу Крістіан Берч розпочав з виробництва протеїнових батончиків (нині їх існує вже 20 різновидів), згодом переключився на виготовлення бургерів, закусок (засушені чи обжарені у клярі цвіркуни), а також борошна з личинок.

У Європі це настільки новий ринок, що загальних правових стандартів для галузі не існує”, — розповідає експериментатор про поки що доволі помірне зростання попиту на свою екзотичну продукцію. Загалом же потенціал у його продукції величезний: з 2 тис. придатних до вживання у їжу комах лише три види можна розводити промисловим способом.

“До того ж у світі близько 2 млрд людей, в раціон яких входить комашиний білок. І це не межа”, — сповнений оптимізму Крістіан.

Пошук альтернатив традиційному м’ясу — крок вимушений. Виробництво продуктів харчування відповідальне за 26% загального обсягу викидів парникових газів, а тваринництво — їхнє основне джерело (58% у цій чверті), йдеться у доповіді Міжурядової комісії ООН зі зміни клімату. Тож скорочення споживання м’яса, наголошують вчені-екологи, є важливим для досягнення кліматичних цілей.

Не зїмо, то понадкусуємо

Було б непогано взагалі скоротити споживання продуктів харчування, додають медики, а з ними — й економісти. Адже у світі вже спостерігається надлишкове виробництво. А ситуація з вимушеною ізоляцією, через яку були перервані ланцюги постачання, загострила питання ще більше.

Зокрема, лише у США через COVID-19 майже на 50% скоротилось споживання продуктів харчування. Адміністрація президента Дональда Трампа виділила близько $3 млрд на викуп надлишків у фермерів. А Європейський комітет виробників вина ще у квітні бив на спалах: за підрахунками експертів, високий рівень запасів вина може спровокувати проблеми у нормальному балансі ринку.

Якщо епідеміологічна ситуація не покращиться найближчим часом, проблема з утилізацією харчових недоїдків лише посилиться. Адже у крупних країнах на кшталт США чи Великобританії вони вже займають близько 19% загальних відходів, які опиняються на сміттєзвалищах.

Що ж — свідомо ходити до магазину, правильно зберігати продовольчі закупи, сортувати сміття? І це також. А ще розглянути, наприклад, такий варіант.

Швейцарський фонд Partage співпрацює з мережею магазинів Migros, Coop та Manor — він забирає з магазину непродані продукти, строк реалізації яких добігає кінця, і розвозить їх людям, які опинились у скрутному становищі.

Датський проект Too Good To Go агрегує інформацію про залишки приготовлених в ресторанах і кафе блюд на кінець дня і пропонує їх всім бажаючим за зниженою ціною. Нині до агрегатора TGTG підключено більше 19 тис. партнерів в 11 країнах Європи.

Ентузіасти підрахували, що загалом у світі викидається майже 40% їжі, яка ще придатна до вживання. І цими 40% можна нагодувати всю планету!

Злізти з колес

Тим часом глобальна автомобільна індустрія впродовж 2019 р. продала майже 80 млн авто. Натомість прогноз реалізації нових автомобілів на кінець цього року значно менший — 59,6 млн од. Експерти кажуть, що для нового покоління Z власне авто — занадто обтяжлива штука, в усіх сенсах. Молодь надає перевагу ride-hailing (поїздкам на таксі з замовленням через додатки), ride-sharing (сервіси пошуку попутників) та car-sharing (оренда транспортного засобу).

Не мати власного автомобіля — свого роду маніфест, в тому числі на захист довкілля. Адже кількість викидів в атмосферу від автомобільного транспорту в містах подекуди сягають 92%. Цьогоріч, наприклад, Київ декілька разів ставав антилідером у світі за якістю повітря, 80% забруднення якого припадало саме на приватний транспорт (за даними ГО “Екодія”).

Сміттєві гроші

За даними Світового банку, щороку людство продукує до 2 млрд т твердих побутових відходів. Цікаво, що майже 80% вироблених товарів побутового вжитку вже протягом першого ж півріччя потрапляють на звалища, де технологічно правильній утилізації та спаленню задля вироблення енергії піддаються лише близько 60%.

Не дивлячись на все жорсткішу політику поводження з відходами (принаймні в розвинених країнах), Світовий банк прогнозує подальше зростання обсягів сміття до 2050 р. — приблизно 3,4 млрд т щороку.

Вищесказане меншою мірою стосується відходів промислових підприємств. У всьому цивілізованому світі їх давно навчились переробляти та заробляти на них чималі кошти. Країни ЄС, наприклад, утилізують до 43% загальних утворень золошлакових матеріалів (дані ECOBA за 2016 р.) і 93% — металургійних шлаків. З побічних продуктів теплоенергетичної та металургійної галузей вже навчились і роблять будівельні матеріали (бетон, цеглу, СБС, тротуарну плитку тощо), які застосовують у будівництві доріг.

В Україні, надає інформацію компанія Recycling Solutions, спираючись на дослідження експертів та дані Держстату, тільки золошлакових матеріалів (ЗШМ) накопичилось понад 244 млн т та більш як 100 млн т шлаків меткомбінатів.

Додатково до вже накопичених відходів в середньому на рік додається 6,5 млн т ЗШМ. Проте, на відміну від Європи, ми утилізуємо лише 7,7% ЗШМ та 45,5%  металургійних шлаків.

“Майже 36% відходів в Україні можливо переробляти або повторно використовувати, — впевнений Дмитро Ануфрієв, генеральний директор компанії Recycling Solutions. — Найбільш перспективною галуззю для збільшення обсягів утилізації відходів теплоенергетичної та металургійної галузей є дорожнє будівництво. Нині у ньому утилізується лише до 4% ЗШМ та 20% шлаків. В ЄС, наприклад, за даними ECOBA, цей показник складає 16% для золошлаків. Примітно, що сталеплавильний шлак у нас практично не знаходить застосування в інших галузях, тоді як у країнах ЄС, за даними EUROSLAG, 46% загального обсягу його утилізації припадає на дорожнє будівництво.

Автор: Юлія Абакумова

Читайте також

Виростити «єдинорогів»: Партнерство бізнесу та освіти розвиває культуру стартапів

пн, 11/09/2020 - 12:39
Партнери освітньо-стипендійної програми CIG R&D LAB — керівники «Львівської політехніки», компаній Tech StartUp School та Chernovetskyi Investment Group — про те, чим їх вразили проєкти-переможці, в чому синергія вишів та бізнесу та перспективи співпраці.

Експортні варіанти: хто і як просуває "Made in Ukraine"

вт, 09/29/2020 - 12:00
БІЗНЕС розібрався, хто в Україні займається лобіюванням інтересів експортерів-виробників, та яких успіхів та невдач вони досягли.

Операція “Локалізація”: пошуки золотої середини

вт, 09/22/2020 - 09:11
Підприємці готові до локалізації, а от замовники їхньої продукції побоюються зниження конкуренції

Коронна фаза: COVID-19 ставить політиків і бізнес перед надскладним вибором

пт, 09/18/2020 - 22:48
Людство сьогодні вирішує, що важливіше: рятувати економіку чи планету

Тютюновий бунт: вітчизняна тютюнова галузь з легкої руки влади тріщить по швах

пт, 09/04/2020 - 10:22
Боротьба держави за податки з виробників сигарет не дає відчутного ефекту, а лише підриває галузь

Сяйво чистого розуму: інформаційно-просвітницький проєкт АТ “Фармак” — “Екошкола”

вт, 09/01/2020 - 15:53
Журнал БІЗНЕС представляє першого учасника ТОП-10 спецпроекту "Ековідповідальне рішення"   Виклик Допомогти в реалізації стратегії сталого розвитку держави, створивши освітню програму по усвідомленому використанню природних ресурсів і сталого розвитку шкіл.