Перейти к основному содержанию

На гребені хвилі: один день з головним бiзнес-екстремалом країни

пт, 08/21/2020 - 10:07

Засновник X-park Юрій Зозуля — про дошки, що приносять по мільйону в день, космічні хабарі та як він спробував рятувати Віталія Кличка від акул.

Поблизу Північного моста можна побачити, як річка Десенка устелена байдарками, каяками та сапбордами. Хтось катається на водному мотоциклі, хтось ловить хвилю за катером.

Парк "Муромець", в минулому відомий під назвою "Дружби народів" готується до фінальних змагань Чемпіонату України з вейкбордингу, які почались сьогодні. Головний розпорядник цього дійства — Юрій Зозуля, засновник розташованого тут “X-park” — відомого спортивно-розважального проекту на березі Дніпра.

За сумісництвом 12-кратний чемпіон України в профільних категоріях в канатній та катерній версії вейкбордингу, президент Української федерації вейкбордингу, Зозуля дозволив БІЗНЕСУ провести з ним левову частку його звичайного робочого дня.

Містер Ікс

Перед входом в парк важко не помітити 11-метровий пам’ятник Іллі Муромцю, що поєднав давнину і сучасність: частини гранітного постаменту відливали у формах, виготовлених за допомогою 3D-принтера. Це, на думку засновників парку, символізує ідею Smart City — “розумного міста”.

Надворі сонячна погода і будній день, проте людей вдосталь. У святкові та вихідні дні відвідувачів у рази більше. За підрахунками Зозулі, близько 7 тис., а під час фестивалей тут збираються до 20 тис осіб.

Втім робочий день Зозулі продовжується в офісі. Це несподівано не пафосний двоповерховий дерев’яний будинок. На першому поверсі інструктори тренують підлітків. Юні вейкбордисти ще здалека вітаються з “дядьком Юрою”.

"Коли я їх запитую, чому вони займаються вейкбордингом, вони не відповідають штампами "про користь для здоров'я" чи заради престижного фото в Instagram. Це не їх цінності. Молодь каже просто: "Це дуже круто!” Заради емоцій молодь завжди  знайде 200-300 грн. (за тренування — ред.), а не витратить їх на фаст-фуд чи пиво. Наша задача надати альтернативу", — розповідає Зозуля. 

Вигляд з офісу — на базу тренувань. На почесному місці — прямо у кріслі стоїть вейкборд. По стінах очікувано розставлені спортивні нагороди та великий проектор, де завжди транслюється спорт.

"Мене часто запитують, чому "X-park”? Це поєднання екстриму, фактору щастя, тобто фактору ІКС та тому що я сам за фахом інженер", — продовжує Зозуля.

Чорта за роги

Починався парк у 2003-му як великий експеримент, починає здалека Юрій. Ніяка бізнес логіка не показувала, що цей бізнес колись стане прибутковим, та й великих амбіцій засновники не мали.

"У мене вже був стабільний бізнес в області промислової автоматики, атомних станцій, пожежної безпеки. На відпочинку я їздив кататися на дошках, кайтах, канатних дорогах до Франції. Мене вражала природа, яка була вельми схожа на київську, — згадує Зозуля. — Єдина різниця між ними була у тому, що там держава налаштована на те, аби розвивати спорт та допомагати підприємцям, а у нас для того, аби його пограбувати. Тому наші бізнесмени заробляють гроші тут, а витрачають на відпочинок за кордоном".

В Україні багато спортивних галузей, навіть інфраструктура цілих видів спорту належать певним олігархам, нагадує головний вейкбордист Києва, і поки їм подобається цей спорт, він розвивається. Безумовно, для спорту велика вдача, коли туди інвестує крупний бізнесмен.

Засновники X-park не стали відходити від цієї моделі, а тому знайшли групу підприємців, яким подобається займатися вейкбордингом, але набридло відвозити гроші за кордон, щоб покататись на дошках. Їм зручніше було вкласти один раз в улюблене дозвілля. Весь парк побудований бізнесменами-філантропами — від держави він не отримав жодної копійки, підкреслює Зозуля.

Вибір локації став знаком долі. Місце, де розташований "Муромец" — урочище Чорторий. За ленгендою, міфічний Ілля переміг тут нечисту силу. І почалася для Юрія хода колами пекла.

Перше з них — управління земельними ресурсами. “Там нам сказали, що раз цим проектом захотіли займатися бізнесмени, то от тримайте офіційну ціну і ціну хабаря. Тоді ще мером був Леонід Черновецький, і мені стало зрозуміло, чому його називали “космос”. Ти їм кажеш, що там люди будуть кататися, що це соціальний проект. А нам висувають космічні суми за дозвільні папірці зі словами: “Сьогодні ви хочете зробити соціальний проект, а завтра зробите п'ятизірковий готель".

Так і пішло: за кожен папірець — офіційна ціна і неофіційна. Останнім пекельним колом стала "історична спадщина". Мовляв, це історичне місце IX століття, а раптом у держави з'явиться ідея зробити розкопки. "Спадщина" потягнула ще на $7 тис., стверджує Зозуля.

"Ми нещодавно підрахували всі витрати по податкам, штрафам, оренді, офіціальні та неофіційні платежі і в нас вийшло більше 90 млн. грн з 2003 року”, — обурюється Юрій.

Якір для клієнтів

Хоч засновники не очікували отримувати прибуток від парку, проте локації були організовані з таким прицілом — під різну цільову аудиторію. Є сектор для відвідувачів, які хочуть займатися спортом безкоштовно: баскетбольний майданчик, скейтерскі та велосипедні доріжки. Завдяки тому, що у нас увесь парк поділений на кілька секторів, то одна локація рекламує іншу.

При вході в парк соціальна зона для студентів і молоді, де вони святкують дні народження і витрачають близько 50-200 грн на розваги. Будь-яка пікнікова зона знаходиться оточує спортивну локацію, і куди б ви не повернули голову, завжди будете бачити чи то пляжний волейбол, чи пейнтбол, чи як хтось на “сапах” катається.

"Тому ті, хто святкує день народження в альтанках у 70% випадках піде на вейкборд чи сапборд у цей же день або на наступний”, — пояснює Юрій. Але й на цьому засновник парку не зупинився і за офісом, де ми розмовляємо, виросла преміум зона, де паперові стаканчики змінюються на скляні келихи.

Спочатку парк будували лише для вейкбордистів. Тоді їх було десяток на весь Київ. На все про все треба було $60 тис. На ці гроші можна було поставити дві дешеві лінійні канатки і фастфуд. Це мало дати швидку монетизацію і окупитись за 4-6 років.

"Канатка — це якір для залучення відвідувачів, а кафе — один з головних елементів монетизації, тільки в парі вони працюють нормально. Саме фастфуд і пікнік-зони дають 60-80% прибутку вейкпарка", — ділиться Зозуля.

Таке хобі обійшлося бізнесменам-філантропам у десятки тисяч доларів. Пан Зозуля повідав, що мільйон доларів витратили на дозвільні документи і півтора мільйона доларів, аби побудувати сам парк. Половина цих коштів пішла на хабарі.

З відвідуваністю у 7 тис чоловік за вихідний день можна зробити оборот близько 1 млн грн. З них маржинальність буде близько 30%, тобто 200 тис. чистого прибутку, розповідає власник X-park.

Моржі та акули бізнесу

Парк користувався популярністю навіть під час карантину. Сюди приходили загартовуватись проти ковіду "моржі". Поліція намагалася їх затримати, але відступила. Правоохоронців вдалося переконати, що це не загроза здоровью а навпаки.

Незважаючи на досить напружені стосунки Зозулі з міською владою, з нинішнім мером Віталієм Кличко він ладить. Спільно врони розвивають проект Kyiv Smart City, а їхнім стосункам вже не перший десяток років.

З майбутньою світовою зіркою Зозуля познайомився в армії. Він служив на кафедрі Київського інституту військово-повітряних сил, а Кличко захищав честь Збройних сил України у боксі.

“Ми одночасно почали займатися кайтингом. Тоді він ще не був мером, але вже був боксером номер один. Ми їздили кататися по всьому світу. Часом у нас траплялися екстримальні ситуації: вночі у відкритому морі рятувались від акул. Ми пропонували світовій зірці сісти у рибальську шлюпку. Взамін він пообіцяв дати мені в зуби, якщо я ще раз запропоную йому кинути людей в таких обставинах," — з посмішкою згадує Зозуля.

На самому цікавому місці розмову БІЗНЕСУ перериває запланована нарада бізнесмена з експертами проекту Kyiv Smart City. Зустріч проходить за зачиненими дверима. Звісно, ми не могли не поцікавитися її результатами. А саме — як цей проект буде імплементуватися у парку, крім вже встановленого smart-дерева з сонячними батареями.

"Восени ми будемо запускати гейміфікацію для усього міста, — ділиться Зозуля. — Ми хочемо, аби пізнання Києва було у формі гри. Коли ви потрапляєте не просто в місто, а в гру, де потрібно буде знайти локацію, де зупинялися вікінги, або ж де були наші війська у битві при Дніпрі. Чи то знайти скарби чи спіймати відьму зі сталкером. За проходження ігор будуть даватися бали, за які можна буде отримати призи від спонсорів".

Засновники Kyiv Smart City намагаються довести, продовжує власник Х-Park, що у Києві є високотехнологічні проекти, які нормально працюють, і саме вони дають максимальну маржинальність.

"Про це має пам'ятати кожен бізнесмен: йдучи у висококонкурентні бізнеси у вас буде 20% прибутку і 80% геморою. У наукоємних проектах з точністю до навпаки”, — резюмує пан Зозуля.

Пішов по воді

На закуску пан Юрій пропонує оцінити  майстерність його тренерів та веде до локації вейксерфінгу. По дорозі розповідає, чому він вирішив не обмежуватись лише вейкбордингом, канатними дорогами і кайтингом.

“Ми подивилися на матрицю можливостей, і вона відкрилися така, що залишилися інші безпритульні види спорту. І перші, хто до нас приєднався, були байдарочники. Вони прийшли і сказали: “Юра, нас з Труханового острова вигнали рейдери і захопили нашу базу, а ми свої байдарки тримаємо в гаражах”. Звісно, що ми надали їм простір тут. Спочатку 10 метрів, а тепер у них 40 метрів. І подивіться: уся Десенка заповнена байдарками та сап-бордами”, — каже Юрій.

Ми підходимо до локації з вейкбордами, команда X-park заводить катер, президент Української федерації вейкбордингу стає на свій фойл борд, щоб показати майстер-клас. Дошка несе Зозулю по дніпровськими хвилями в сторону невибагливого офісу — до наступної ділової зустрічі.

“Життя має бути нарізане так, аби бізнес, сім’я, відпочинок, де усі аспекти у балансі і кожен має розвивати людину фізично, творчо та розумово, — пригадуємо ми недавні слова власника парку щодо його кредо. — І не витрачати свій день на “вбивць часу” на кшталт соцмереж чи спілкування з людьми, які вас не розвивають. Тоді цей відрізок у 80 років буде насиченим настільки, що хтось і за 500 років такого не проживе. А ви проживете”.

Ольга Пташка

Читайте також