Перейти к основному содержанию

Локальна помилка: висновок КШЕ щодо втрат України від локалізації може бути невірним

вт, 07/14/2020 - 14:25

Дослідження КШЕ щодо можливих втрат економіки через законо про локалізацію у машинобудуванні містить ряд помилок, узагальнень і спрощень.

Київська школа економіки (КШЕ) презентувала дослідження щодо економічних наслідків прийняття законопроекту № 3739, який стосується  локалізації українського виробництва.

37 депутатів Верховної Ради, переважно з фракції «Слуга народу», пропонують ввести вимогу щодо локалізації виробництва підгалузей машинобудування на 25-40%.

Преференція українському машинобудуванню в Prozorro може призвести до втрати $591-642 для економіки країни, свідчать результати дослідження Київської школи економіки.

Ініційована КШЕ дискусія щодо потенційних ефектів для вітчизняної економіки від прийняття цього законопроекту — безумовно, позитивне явище. Водночас, методологічні упущення та некоректні узагальнення у дослідженні не дають змоги погодитись з одержаними результатами.

Ключовий недолік у тому, що обраний підхід не відповідає суті економічних процесів, які запускає імплементація законопроекту про локалізацію в Україні.

Блокування чи заміщення

По суті, в роботі КШЕ досліджується ефект від блокування імпорту машинобудівної продукції, що потім коригується на частку у ньому публічних підприємств.

Насправді ж вимоги щодо локалізації призведуть не до блокування, а до заміщення імпорту відповідної продукції вітчизняною або активізації галузевої та між галузевої кооперації.

Ефекти від блокування і заміщення принципово різні. Блокування справді призводить до скорочення пропозиції та зростання внутрішніх цін, як про це вказують автори дослідження KSE. Але заміщення не передбачає таких наслідків.

Гіпотетично, негативною стороною заміщення може бути переорієнтація на дорожчий вітчизняний аналог, вироблений на підприємствах з нижчою продуктивністю. Проте, на практиці вартість вітчизняної продукції машинобудування здебільшого нижча за іноземні аналоги. А відносно нижча продуктивність окремих підприємств компенсуватиметься наявністю конкуренції між внутрішніми виробниками у відповідних секторах машинобудування.

Автори дослідження стверджують, що програють всі виробники, які залежать від імпортної продукції машинобудування. З таблиці (слайд 6) неможливо простежити, які саме виробники маються на увазі – приватні чи державні.

6

Слайд 6

У разі, якщо це приватні виробники, законопроект не створює для них жодних перешкод для імпорту. Істотного зниження пропозиції для державних споживачів продукції машинобудування очікувати не варто, оскільки до проекту закону включена продукція лише тих галузей, вітчизняні підприємства яких мають виробничі потужності та організаційний потенціал замінити імпортне споживання. Отже, заміщення замість блокування.

Кон'юнктурні деформації

У пояснювальній записці до законопроекту наведено перелік конкретних підприємств (у тому числі з іноземними інвестиціями, як, наприклад, ТОВ СП «Електронтранс»), розташованих на території України, які можуть задовольнити попит держави на передбачену в законопроекті продукцію машинобудування.

Відповідний попит дослідники оцінили, зокрема, виходячи з реальних потреб в оновленні рухомого складу залізниці та громадського транспорту, інформація про які вони одержали від органів місцевої влади та держпідприємств.

Однак, до самих розрахунків виникає ряд зауважень:

1. Показники еластичності, що лежать в основі обчислення ефекту по ВВП, розраховані для надмірно агрегованих товарних груп машинобудування (КВЕД 27-30) (слайд 14), тоді як законопроект №3739 охоплює лише окремі категорії товарів — громадський транспорт, спецтехніка (сміттєвози, пожежні машини, "швидкі", аварійні тощо), залізничні вагони та локомотиви, деяку продукцію машинобудування (трансформатори. конденсатори, турбіни, компресори та інше).

14

Слайд 14

Узагальнення до практично всієї продукції машинобудування викривляє показники еластичності, покликані кількісно оцінити зміни в попиті споживачів у відповідь на появу бар’єрів для імпорту.

Очевидно, що вплив обмеження імпорту продукції машинобудування, яка має належні вітчизняні аналоги, на попит суттєво відрізняється від тієї ж ситуації з імпортом, наприклад, смартфонів, комп'ютерної техніки, напівпровідників та інших машинобудівних товарів, які не виробляються або мало виробляються в Україні.

Змішувати ці види продукції з кардинально різною кон’юнктурою приведе до «накручування» рівня еластичності і подальшої драматизаціії кінцевих результатів падіння ВВП.

2. До «накручування» негативних ефектів також призводять закладені авторами у свої розрахунки умови досконалої конкуренції (слайди 13-14). Вона абсолютно не притаманна машинобудівному ринку, а радше підійшла б для аналізу ринків сировини та напівфабрикатів.

13

 

 Слайд 13

Хоча раніше експерти розглядали сценарії з умовами монополістичної конкуренції, яка набагато більше підходить для аналізу ринку продукції машинобудування. Оцінка падіння ВВП за умов монополістичної конкуренції була у понад 5,3 рази нижчою, ніж за умов досконалої конкуренції (1,2% порівняно з 6,4%).

Кінцеве дослідження КШЕ не містить сценарію з монополістичною конкуренцією, що схиляє до думки про навмисний вибір менш адекватних сценарних умов для одержання більш драматичних оцінок падіння ВВП.

3. При розрахунках автори дослідження допустили грубу помилку роботи з таблицями «витрати-випуск». Використання низки видів продукції машинобудування у цих таблицях відображається не в квадранті проміжного споживання (І квадрант), а як валове нагромадження основного капіталу у структурі кінцевого споживання (ІІ квадрант).

Тобто закупівля цієї продукції вважається не проміжними витратами у структурі собівартості, а інвестиціями. Відповідно, оцінка структури споживання продукції машинобудування, а також реального проміжного споживання цієї продукції потребує попередніх розрахунків матриці міжгалузевих потоків капіталовкладень.

4. Дослідження ігнорує ефекти середньострокового характеру, які дасть переорієнтація державного попиту, відновлення роботи низки вітчизняних виробництв. Також поза дужками залишилась перспектива надходження іноземних інвестицій у виробництво на території України з метою виконання іноземними виробниками вимог щодо локалізації.

Необхідно розуміти, що більшість економічних зрушень у відповідь на нові умови функціонування ринку зазвичай є результатом дії різноспрямованих ефектів. Одні з них дійсно можуть тимчасово уповільнювати економічне зростання через адаптацію до нових правил. А інші – сприяти нарощенню темпів росту.

Тому важливо проводити всебічний аналіз і вираховувати чистий ефект в результаті реалізації законодавчих ініціатив.

Ми можемо навіть погодитись з оцінкою КШЕ, що темп зростання вітчизняного ВВП знизиться на 0,573% у зв’язку з рішучим відсіканням певної частки імпорту в публічних закупівлях. Проте, оцінений розробниками законопроекту середньостроковий ефект у 3,9% у зв’язку з активізацією національного виробництва зрештою перекриває початковий негативний ефект та в сумі матиме позитивні результати для економіки: 3,9 – 0,573 = +3,327%.

Тому низька відповідність обраної КЩЕ методики розрахунку тим економічним явищам, які запускає законопроект про локалізацію в публічних закупівлях, а також ряд помилок, узагальнень і спрощень в процесі обчислень не дозволяють розглядати це дослідження як надійне джерело експертизи у цій сфері.

Guzgva

Ігор Гжува, д.е.н., голова правління центру розвитку ринкової економіки CMD-Ukraine

 

Читайте також

Операція “Локалізація”: пошуки золотої середини

вт, 09/22/2020 - 09:11
Підприємці готові до локалізації, а от замовники їхньої продукції побоюються зниження конкуренції

Коронна фаза: COVID-19 ставить політиків і бізнес перед надскладним вибором

пт, 09/18/2020 - 22:48
Людство сьогодні вирішує, що важливіше: рятувати економіку чи планету

Тютюновий бунт: вітчизняна тютюнова галузь з легкої руки влади тріщить по швах

пт, 09/04/2020 - 10:22
Боротьба держави за податки з виробників сигарет не дає відчутного ефекту, а лише підриває галузь

Сяйво чистого розуму: інформаційно-просвітницький проєкт АТ “Фармак” — “Екошкола”

вт, 09/01/2020 - 15:53
Журнал БІЗНЕС представляє першого учасника ТОП-10 спецпроекту "Ековідповідальне рішення"   Виклик Допомогти в реалізації стратегії сталого розвитку держави, створивши освітню програму по усвідомленому використанню природних ресурсів і сталого розвитку шкіл.

Коло еколо: бізнес, у якого на меті не тільки прибуток

вт, 09/01/2020 - 14:00
Журнал БІЗНЕС представляє ТОП-10 компаній, що стали переможцями спецпроекту "Ековідповідальне рішення"

Смітник історії: людство відкидає звичне відношення до відходів

вт, 09/01/2020 - 13:44
Як змінюються ідеологічні, промислові, споживацькі тренди і який вплив на довкілля вони матимуть у найближчому майбутньому