Перейти к основному содержанию

Ліс не рубають. А тріски летять?

пт, 08/02/2019 - 14:48

Чи допомогла заборона експорту лісу-кругляка економіці. П’ятий рік поспіль в Україні діє мораторій на вивезення лісу-кругляка за кордон. Цей крок, спрямований на збереження українських лісів від неконтрольованої вирубки, неодноразово критикували різні чиновники Євросоюзу. Але більшість експертів вважають, що він призвів до значного прискорення розвитку лісової, деревообробної та частково меблевої промисловості. Проте чимало керівників підприємств та асоціацій галузі заявляють, що жодних позитивних змін на ринку Україну мораторій не спричинив. То хто ж правий і чи дійсно розвиваються відповідні ринки? Спершу зазначимо, що ЄС більше зацікавлений у сировині для власної деревообробної промисловості, ніж в українських товарах зі значною доданою вартістю, тому наполягає на скасуванні мораторію. Нещодавно чиновники ЄС заявили, що після зняття мораторію Україні виділять кредит у €600 млн. Стільки ж ЄС обіцяв нам і 2017-2018 рр. Зовнішній ресурс, звісно, потрібен Україні, але українські урядовці вважали суму недостатньою. Отже, мораторій діє й досі і, здається, що й нова влада його не скасує.

Криміналізація нелегального експорту

Ба більше, минулого року Верховна Рада ввела кримінальну відповідальність за контрабанду лісу-кругляка за кордон. Згідно зі ст.201 Кримінального кодексу України за незаконний вивіз лісоматеріалів відповідні особи каратимуться позбавленням волі терміном від трьох до п’яти років. Причому заборона стосується не лише лісу-кругляка, а й пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев або необроблених матеріалів.

Чому Україна пішла на такий жорсткий крок? За словами експерта консалтингової компанії CMD Ukraine Ігоря Гужви, впродовж трьох років з початку дії мораторію на вивезення лісу-круг­ляка незаконні рубки лісу набрали шалених темпів, чимало з нього потрапляло нелегально за кордон.

Оскільки українська влада такою інформацією майже не володіє, звернемось до британської неурядової організації Earthsight, яка займається питаннями незаконної рубки лісу по всьому світу. Ця організація впродовж чотирьох років проводила польові дослід­ження та тісно співпрацювала з фіскальними та прикордонними органами України. На думку фахівців Earthsight, за час дії мораторію рубки лісу в Україні відбувалися в обхід як вітчизняного, так і європейського законодавств. За чотири роки експорт лісу до країн ЄС зріс на 75%, 40% обсягів вирубки було незаконно експортовано за кордон. Фахівці вважають, що торік “чорні” експортери вивезли лісів на досить пристойну суму в €400 млн — здебільшого до європейських країн.

“Я ретельно відстежував інформацію, якою володіє Євростат, й з’ясував, що обсяги незаконного вивозу лісу у перші роки дії мораторію були досить вагомими. Однак практично одразу після введення кримінальної відповідальності за такі діяння вони почали різко скорочуватись. Зараз, за інформацією, якою я володію (знову ж таки з Євростату), контра­банди лісу-кругляка та цінних порід деревини практично немає. Тобто її обсяги наближено до нуля”, — зазначає Ігор Гужва.

Ба більше, “Укрзалізниця”, яка раніше надавала вагони для перевезення всім учасникам ринку лісу та лісоматеріалів, тепер відмовляє відправникам у випадках, якщо фахівці “УЗ” вважають, що ці відправники здійснюють незаконні операції щодо вивезення цінних порід лісу поза мораторієм.

Таким чином, вже декілька місяців поспіль незаконне вивезення лісу-кругляка за кордон мінімізовано. Власне, цей факт мав говорити про те, що тепер лісу та лісоматеріалів для внутрішніх переробників та виробників товарів має бути вдосталь! Вітчизняна деревообробка та виробництво меблів повинні значно зростати. Проте ситуація неоднозначна, й думки щодо неї діаметрально протилежні.

Погляд меблярів

Як зазначив БІЗНЕСу президент Асоціації меблярів України Володимир Патіс, незаконне вивезення лісу-кругляка триває й після введення минулого року жорсткішого кримінального покарання. “Я вважаю, що й досі понад 50% лісу-кругляка, що вирубується в нашій країні, йде на експорт до Європи за “чорними” та “сірими” схемами. Що стосується того, чи стало більше сировини, наприклад, для наших меблевих виробництв, то купити її дуже важко, — наголошує пан Патіс. — На аукціонах її продають за шаленими цінами. Це питання системно не вирішено. Також у нас відчувається брак робочих рук, адже чимало високо­кваліфікованих працівників шукають кращої долі за кордоном. Українські меблі практично не закуповує внутрішній споживач, адже вони дорогі, й ми ніяк не можемо закріпитися на вітчизняному ринку. Тому майже всі меблі експортуються за кордон”.

Щоправда, пан Патіс надає цифру, яка чітко показує, що у меблярів не все так погано. Так, за його словами, виробництво меблів останнім часом зростає на 30% щороку. Приблизно на стільки ж збільшуються обсяги експорту меб­лів, і часто-густо вона потрапляє саме до європейських країн.

Заяву Володимира Патіса про значні труднощі зі збутом товару всередині країні підтримує Микола Федун, директор Радивилівської меблевої фабрики (Рівненська обл.). Але водночас він не скаржиться на проблеми із придбанням деревини для виробництва.

Дирекція меблевої фабрики “Франкофф” (м.Івано-Франківськ) розповіла про абсолютно інший досвід. Фабрика реалізує 100% своєї меблевої продукції в Україні. Таким чином, компанія навіть не експортує вироби. Завантаженість замовленнями на внутрішньому ринку підтверджують й чимало інших керівників меблевих виробництв.

Напевно, можна зробити висновок, що різні компанії по-різному підходять як до пошуку джерел постачання сировини, так і до збуту. Відповідно, тому в одних стратегія повністю націлена на внутрішній ринок, а в інших — на експорт. Адже меблі є товаром, де окрім ціни також мають вагу ергономіка та дизайн.

Мораторій ефективний

Думку про те, що мораторій на вивезення лісу-кругляка за кордон нічого не дав для економіки, спростовує пан Гужва. За його словами, навіть під час дії мораторію без криміналізації нелегального експорту відбулось значне збільшення обсягів виробництва деревини та меблів, а також інвестицій в ці галузі, включаючи й іноземні інвестиції.

Так, ще 2016 р. деревообробні, меблеві та паперові виробництва збільшили податкові платежі більш ніж на 2,8 млрд грн. Це на 19% більше, ніж 2015 р. І тенденція до зростання триває.

Обсяги капіталовкладень у деревообробну та меблеву промисловості теж збільшуються. “Останніми роками постійно зростають обсяги закупівель дорогого імпортного обладнання для цих галузей. Щороку в доларовому еквіваленті обсяги зростання стають більшими, ніж у попередній рік, у 2-2,5 раза”, — каже Ігор Гужва.

Експерт також додає, що останніми роками у деревообробній та меблевій промисловості було створено понад 55 тис. нових робочих місць. Все це він вважає заслугою саме мораторію. Лише за перші два роки його дії було створено 10 тис. робочих місць. Утім, за його словами, значна частка припадає не на підприємства, що виробляють продукцію з високою доданою вартістю, а на компанії з первинної обробки сировини та товарів з незначною доданою вартістю. До таких, наприклад, можна віднести виробництво піддонів, пелет тощо.

Володимир Патіс підтверджує ці слова: дійсно, нових підприємств, як і нових робочих місць, у меблевій промисловості створено мало. Галузь бажає хоча б на “старі” фірми залучити висококваліфікованих працівників замість тих, хто поїхав до Європи.

До того ж пан Патіс вважає, що іноземні інвестиції у меблеву галузь йдуть доволі мляво: “Нашій галузі потрібні багатомільйонні кошти, наприклад, для купівлі сушарки для меблів. Ще наше виробництво є досить специфічним з огляду на те, що в його технологічних процесах використовуються чималі обсяги природного газу”. Дійсно, в цьому питанні меблярі поступаються своїм колегам з Росії. Вони експортують чимало продукції до Європи та до інших країн, але ж і газ російським підприємствам дістається набагато дешевше, ніж українським.

Деревообробний та меблевий бізнес має високий “поріг вход­ження”, адже створення навіть невеликого виробництва потребує близько $500 тис. інвестицій. Але це перспективна справа, адже продукція українських деревообробних підприємств має попит в різних країнах — не лише в європейських. Так, піддонами та віконними рамами з деревини цікавляться японські компанії. Також є великий запит на дерев’яні будиночки різного формату, які виробляють вітчизняні компанії.

Індустріальні парки врятують

До речі, українська меблева промисловість може отримати значний поштовх для розвитку. Насамперед це стосується створення та функціонування індустріальних парків, де можуть бути представлені й меблеві бізнеси.

На території вже створеного індустріального парку “Житомир-Схід” з’явиться новий учасник — ТОВ “Житомирська меблева фаб­рика”. Підписано меморандум, який передбачає будівництво нового виробництва. Бізнесмен Леонід Юрушев заявив про намір вкласти чималі гроші у зведення такого підприємства, де працюватимуть понад 1200 робітників. Схожа інформація надходить і від Сумського індустріального парку, де також буде представлено меблеве та деревообробне виробництво.

Однак ніде правди діти — для того щоб індустріальні парки стали оазою для інвестицій в деревообробний та меблевий бізнес, потрібні зміни до законодавства, що передбачають більше стимулів для зовнішніх та внутрішніх інвесторів. Чинний Закон про індустріальні парки неефективний і має бути змінений. Як приклад можна навести законодавство Туреччини, де запроваджено податкові та інші пільги для інвесторів. Цей досвід Україна могла б успішно перейняти саме для розвитку деревообробних та меблевих виробництв в індустріальних парках.

Дайте лісу на аукціони!

Важливою проблемою для більшості гравців ринку є нестача лісоматеріалів. Незалежні фахівці вважають, що це відбувається через активний спротив лісгоспів — підприємств Державного агентства лісових ресурсів України.

Лісгоспи, які завжди активно займалися лісозаготівлею та експортували ліс, включаючи ліс-кругляк, втратили обсяги виробництва деревини через мораторій. Тому вони почали розвивати власні підприємства з первинної переробки деревини. Такі підприємства “відтягують” вагому частку лісоматеріалу, не надаючи деревину на аукціони чи інші види торгів. А те, що потрапляє на них, коштує значно дорожче.

Так, за словами пана Гужви, якщо 1 куб.м лісу від лісгоспів має собівартість 500-600 грн, то на ринку він коштує вже 2 тис.грн. Також низка експертів вважають, що половина первинно перероб­леної продукції лісгоспів нині потрапляє на зовнішній ринок, насамперед до ЄС.

Звісно, що така “поведінка” лісгоспів є абсолютно неринковою. І, наприклад, меблеві виробництва не можуть купувати лісоматеріали за аукціонними цінами. Покласти край безладу може ухвалення законопроекту про внутрішній ринок лісу, над яким наразі триває робота.

Перше, що має бути регламентовано, — це правила проведення аукціонів з продажу лісу та лісоматеріалів та електронний контроль за цим процесом. Всі гравці ринку повинні мати вільний доступ до тендерів, де формуватиметься дійс­но ринкова та конкурентна ціна на товари.

Зелені перспективи

Зміна законодавства щодо індустріальних парків у бік більшого стимулювання інвестицій, а також впровадження прозорого внут­рішнього ринку лісу спроможні надати ще більший поштовх для розвитку деревообробного та меблевого бізнесу в Україні. Це цілком реально, адже мораторій на вивіз лісу-кругляка діятиме ще щонайменше п’ять років.

 

Олег Громов

Читайте також

Виростити «єдинорогів»: Партнерство бізнесу та освіти розвиває культуру стартапів

пн, 11/09/2020 - 12:39
Партнери освітньо-стипендійної програми CIG R&D LAB — керівники «Львівської політехніки», компаній Tech StartUp School та Chernovetskyi Investment Group — про те, чим їх вразили проєкти-переможці, в чому синергія вишів та бізнесу та перспективи співпраці.

Експортні варіанти: хто і як просуває "Made in Ukraine"

вт, 09/29/2020 - 12:00
БІЗНЕС розібрався, хто в Україні займається лобіюванням інтересів експортерів-виробників, та яких успіхів та невдач вони досягли.

Операція “Локалізація”: пошуки золотої середини

вт, 09/22/2020 - 09:11
Підприємці готові до локалізації, а от замовники їхньої продукції побоюються зниження конкуренції

Коронна фаза: COVID-19 ставить політиків і бізнес перед надскладним вибором

пт, 09/18/2020 - 22:48
Людство сьогодні вирішує, що важливіше: рятувати економіку чи планету

Тютюновий бунт: вітчизняна тютюнова галузь з легкої руки влади тріщить по швах

пт, 09/04/2020 - 10:22
Боротьба держави за податки з виробників сигарет не дає відчутного ефекту, а лише підриває галузь

Сяйво чистого розуму: інформаційно-просвітницький проєкт АТ “Фармак” — “Екошкола”

вт, 09/01/2020 - 15:53
Журнал БІЗНЕС представляє першого учасника ТОП-10 спецпроекту "Ековідповідальне рішення"   Виклик Допомогти в реалізації стратегії сталого розвитку держави, створивши освітню програму по усвідомленому використанню природних ресурсів і сталого розвитку шкіл.