Перейти к основному содержанию

Гармонізація з ЄС: що отримає бізнес від нового закону "Про публічні закупівлі"

ср, 09/04/2019 - 21:38

Тетяна Лісовська, керівниця напряму публічних закупівель USAID/UK aid проекту "Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS"

10 вересня у Верховній Раді заплановане голосування за новий проект закону "Про публічні закупівлі" та за внесення змін до деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель. Ухвалення законопроекту №1076 може стати другою закупівельною революцією після створення електронної системи закупівель Prozorro. Адже він змінює те, що боліло бізнесу, замовникам, громадськості, органам контролю та оскарження. І, що не менш важливо — забезпечує виконання Україною другого та третього етапу зобов’язань по Угоді про асоціацію з ЄС у сфері закупівель. Це, у свою чергу, створить позитивні умови для українського бізнесу у сфері міжнародної торгівлі. Адже основним елементом Угоди про асоціацію України з ЄС є положення про створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Важливою умовою відкриття ринків публічних закупівель ЄС для національного бізнесу є саме прийняття нового проекту закону.

Що ще отримає український бізнес від прийняття нової редакції закону "Про публічні закупівлі", а саме від гармонізації національного законодавства зі стандартами ЄС у цій сфері?

1. Нецінові критерії оцінки

Наразі одним із важливих завдань процесу закупівлі є створення умов не лише для економії коштів платників податків, а й забезпечення співвідношення між ціною та якістю. З цією метою у новому законопроекті визначені нові підходи до оцінки пропозицій, а саме — оцінка вартості життєвого циклу та інші нецінові критерії. До вартості життєвого циклу, крім ціни товару (роботи, послуги), може включатися витрати на споживання енергії та інших ресурсів, технічне обслуговування, збір та утилізацію, екологічні чинники тощо. До інших нецінових критеріїв можуть відноситися наприклад: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології, підготовка кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі.

Такі положення забезпечать баланс якості товару, робіт та послуг, що закуповуються, та зроблять сферу публічних закупівель більш привабливою для виробників.

2. Боротьба з демпінгом та недобросовісною конкуренцією

Згідно із нормами законопроекту, передбачено відхилення пропозицій з аномально низькою ціною. Аномальна низька ціна тендерної пропозиції визначається як ціна найбільш економічно вигідної пропозиції за результатами аукціону, яка на понад 40% є меншою від середнього значення цін інших тендерних пропозицій на початковому етапі аукціону та/або на 30% і більше відсотків менша — від ціни наступної пропозиції учасника за результатами проведеного аукціону. Аномальна низька ціна буде визначатися електронною системою закупівель автоматично за умови наявності не менше двох учасників.

Це допоможе протидіяти демпінгу та захистить учасників від недобросовісної та антиконкурентної гри на ринку. При цьому учаснику надається можливість у визначені строки обґрунтувати заниження ціни, оскільки у деяких випадках ціна може бути низькою з об’єктивних причин, таких як висока ефективність системи постачання або використання інноваційних технологій.

3. Більше конкурентних методів закупівлі та електронний магазин

У законопроекті передбачена нова процедура закупівлі — торги з обмеженою участю. Ця процедура буде застосовуватися для закупівель вартість яких: вище за 135 тис. євро — для товарів та послуг і вище за 5,225 млн євро — для робіт, та які потребують обов'язкової попередньої перевірки кваліфікації учасників. Оголошуючи таку процедуру, замовник повинен застосувати всі кваліфікаційні критерії, та визначити методику їх оцінювання. За результатами відбору до участі запросять не менше трьох учасників, які подадуть пропозиції із зазначенням ціни. Подальший розгляд пропозицій відбуватиметься за алгоритмом аукціону відкритих торгів. Також запроваджується поняття електронних каталогів для закупівлі товарів. Так, в учасників з’явиться більше можливостей просто і швидко продавати свої товари на ринку публічних закупівель, адже створюється державний електронний магазин (електронні каталоги).

4. Можливість об’єднання з іншими учасниками для участі в тендерах

Законопроект розширює перелік осіб, які матимуть можливість взяти участь у публічних закупівлях. За аналогією з міжнародною практикою, у тендерах зможуть брати участь об'єднання підприємств, наприклад, консорціуми. Причому це можуть бути як об’єднання юридичних осіб-резидентів, так і нерезидентів — зі створенням або без створення окремої юридичної особи. Відповідність кваліфікаційним критеріям буде підтверджуватися за рахунок узагальнених об'єднаних показників учасників об'єднання.

Також бізнесу буде надано можливість залучати потужності співвиконавців та субпідрядників для підтвердження наявності кваліфікованих працівників та матеріально-технічної бази.

Можливість об’єднання підприємств та залучення субпідрядників і співвиконавців мають суттєво підвищити конкуренцію на торгах.

5. Відкритий діалог замовників з ринком на етапі підготовки тендеру та більш чіткі вимоги до технічних специфікацій

Новий законопроект передбачає закріплення на рівні законодавства права замовника на проведення передтендерних консультацій з бізнесом. Це поширена практика організації тендерного процесу в ЄС, яка допомагає більш якісно визначати вимоги до товару чи послуги, залучати більше учасників та закуповувати більш якісний товар. Також Директива ЄС встановлює вимоги для замовника щодо опису мінімальних технічних вимог до товарів, робіт та послуг, які бізнес надаватиме за договором закупівлі.

Таким чином, законопроект зобов'язує замовників виписувати технічні специфікації об’єктивними (тобто не надавати переваг жодному з учасників) та достатньо чіткими (аби усі учасники однаково їх розуміли). Також замовник встановлюватиме вимоги до предмета закупівлі з урахуванням європейських та міжнародних стандартів. Це допоможе розширити коло потенційних учасників.

Як бачимо, законопроект не лише гармонізує українське законодавство з європейським, але й створює більш сприятливі умови для локального бізнесу, що працює за правилами та використовує інноваційні підходи в своїй діяльності. Це, у свою чергу, підвищить якість, безпеку та екологічність товарів і заощадить ресурси держави. Від правил, які встановить новий законопроект №1076, виграють усі. Тож, сподіваємося, що депутати підтримують новий законопроект.

Автор: Тетяна Лісовська

Читайте також

Історична можливість Байдена змінити глобальний порядок. Як це торкнеться української економіки?

чт, 01/21/2021 - 17:10
​​​​​​​Чомусь вітчизняні політичні оглядачі, обговорюючи останні американські події, не звернули уваги та не прокоментували стратегічну інформацію команди нового Президента США у «THE National Interest» від 01.12.20 «Альянси найважливіші за все: історична можливість Джо Байдена змінити глобальний порядок».

«…Время гендерных стереотипов… в бизнесе прошло»

пн, 01/11/2021 - 18:43
История знает немало династий, развивающих семейное дело на протяжении столетий. Возможна ли такая традиция в молодом украинском бизнесе? Ведь зачастую дети крупных предпринимателей в нашей стране избегают публичности и остаются в тени своих родителей.

Скільки коштує Президент, або ціна людської дурості?

пн, 01/11/2021 - 16:47
Хочу розпочати цей допис із слів Шимона Переса, які він сказав Путіну: «Ви інвестуєте в дурість»! І хоча він мав на увазі трохи інше, про що піде нижче в цьому дописі, але це саме те, що я хочу довести.

Акциз на "енергетики" - це наче акциз на каву

пн, 12/28/2020 - 20:06
Геннадій Кузнєцов, голова правління Ліги виробників харчових продуктів У законодавстві іноді навіть помилково написане слово може створити кризову ситуацію для значного сегменту ринку харчових продуктів. Наприклад, у 2007 році «завдяки» Закону України «Про дитяче харчування» під забороною опинився крохмаль, який часто використовується як інгредієнт цих продуктів. І тільки через 4 (!) роки така, м'яко кажучи, дивна заборона була ліквідована.

Стратегічна сесія економіки України

вт, 12/15/2020 - 14:40
Наприкінці третього десятиліття незалежності Україна все ще лише обговорює Стратегії розвитку.

Зберегти людей і бізнес: унікальний досвід роботи з персоналом у коронакризу

пн, 12/14/2020 - 08:56
Володимир Чеповий, шеф-редактор журналу БІЗНЕС Готуючи минулий спецвипуск про новітні HR-технології у листопаді 2019 р., ми виставляли акценти великої небезпеки масового виїзду наших фахівців різних професій за кордон. Тоді ми показували ефективні кейси компаній, що у важкій битві за “людський капітал” навчились втримувати персонал цікавими мотиваційними програмами, рейтингували їхні досягнення та друкували фото колективів, де у захисних масках, звичайно, нікого не було. Як швидко змінюється світ…