Перейти к основному содержанию

Безпечний режим: як IT-сфері вистояти в кризу

пт, 06/12/2020 - 13:44

Володимир Прокопчук, менеджер з розробки програмного забезпечення в Nomis Oy, випускник МВА-програми Единбурзької бізнес-школи

Глобальна діджиталізація та провідна роль онлайну у період коронакризи ще не означає бума IT-сфери. IT-компанії така ж частина глобальної економіки, як й всі інші: нині вони втрачають позиції та призупиняють проекти. І тому є декілька причин.

Єдині і різні

Індустрія IT дуже диференційована. Є компанії, які безпосередньо займаються розробкою програмного забезпечення, інші — пропонують сервіси, пов’язані з цифровими технологіями: надають обладнання і щоденну операційну підтримку бізнесу. Досить потужним є сектор телекомунікаційних послуг. Ситуація в кожній сфері різна. Але, якщо дивитись в глобальному сенсі, то IT — це все ж таки найчастіше саме операційна сфера, яка допомагає бізнесу, надає інструменти, але не є самодостатнім виробником кінцевого продукту.

Коли трапляється велика економічна криза — це криза для всіх учасників ринку.

Сучасний світ є дуже глобалізованим і взаємопов’язаним. Тому навіть ті компанії, бізнес яких зараз активно працює та приносить прибутки, часто вимушені “заморожувати” IT-проекти через нинішні обмеження міжнародних авіаперельотів.

Наша компанія працює у сфері програмного забезпечення та IT-консалтингу, і ми на практиці бачимо вплив COVID-кризи на економічну активність. Багато європейських замовників “заморозили” інвестиційні проекти до кращих часів. Наприклад, ми співпрацюємо з компанією — світовим лідером у сфері duty-free продажів. Зараз вони опинилися у досить скрутному становищі: авіатрафік суттєво знизився, пасажирів-потенційних покупців у магазинах duty-free набагато менше, тому їхній бізнес зазнає значних втрат. Інший наш партнер — компанія, яка володіє круїзними лайнерами, — також призупинив усі проекти.

Навіть продуктові IT-компанії, які не надають послуги, а створюють і реалізують власні продукти, несуть втрати через падіння рівня платоспроможності їхніх кінцевих клієнтів — як бізнесу, так і фізічних осіб.

Непогано зараз почуваються хіба що онлайн-сервіси — комунікаційні продукти, стрімінгові сервіси, платформи для навчання. Внаслідок карантину люди багато часу проводять вдома, мають більше вільного часу, тож вони почали цікавитися цими послугами. До того ж компанії у всьому світі перевели співробітників на віддалену роботу, тож їм потрібні інструменти для цього. Так, на цих ринках є певний рівень зростання, але це далеко не вся IT-індустрія.

Свій-чужий

Для того щоб будь-яка компанія була успішною на ринку, в неї має бути успішна бізнес-модель. IT для таких компаній — інструмент, який підвищує ефективність, відкриває нові можливості та збільшує конкурентоспроможність. Але якщо бізнес-модель неробоча, тоді навіть впровадження найсучасніших технологій не матиме суттєвого впливу. Тож стверджувати, що в кожній компанії обов’язково має бути IT департамент — некоректно. Втім, будь-який бізнес, що вийшов на певний масштаб діяльності, зазвичай має у своїй структурі такий відділ. Навіть банальна офісна робота пов’язана з використанням хоча б мінімального технічного та програмного обладнання.

Нерідко виникає питання: чи варто створювати власний IT-відділ, можливо, ефективніше було б використовувати зовнішніх постачальників? Зараз є дуже багато сервісів, які надають операційну технічну підтримку бізнесу, а для розробки та впровадження нових систем зручно співпрацювати з профільними IT-компаніями.

Проте, якщо технічне обладнання або інформаційні технології є ключовими для бізнесу, добре б мати власний штат спеціалістів для їхнього обслуговування. Це дозволить суттєво мінімізувати ризики для критично важливих процесів в компанії. Втім, слід розуміти, що таки спеціалісти будуть вузькопрофільними і сфокусованими тільки над вирішенням певних задач. Під будь-яку нестандартну задачу, що вимагатиме інших технічних навичок, доведеться залучати зовнішніх експертів.

Якщо говорити про тенденції в Україні, то найчастіше компанії створюють власний департамент — щоб мати більше контролю. З іншого боку, однією з сучасних світових тенденцій є перекладання непрофільних функції на спеціалізованих постачальників сервісів. В IT-сфері це включає активне використання cloud-сервісів, перенесення технічного обладнання в спеціалізовані дата-центри.

Технарі-управлінці

Українські IT-спеціалісти на світовому ринку праці є брендом з хорошою репутацією. Попит на наших спеціалістів призвів до високого рівня міграції персоналу, внаслідок чого ми маємо нестачу кваліфікаційних кадрів. І цей дефіцит зростатиме, оскільки рівень діджиталізації бізнесу постійно збільшується, навіть за умов нинішньої кризи.

В Україні ми маємо дуже цікаву ситуацію з технічною освітою. З одного боку, рівень підготовки випускників технічних вишів недостатній для практичного вирішення актуальних задач. З іншого — вітчизняна модель вищої освіти готує спеціалістів, які спроможні до подальшого практичного навчання. Через великий попит на нових спеціалістів та брак досвідчених кадрів IT-компанії створюють власні навчальні центри, аби in-house підготувати потрібних спеціалістів. Цей підхід дає чудові результати і забезпечує стабільний приплив “свіжої крові” в українську IT-індустрію.

Не варто забувати і про навчання менеджменту для IT-сфери. Це стає особливо важливим у кризових ситуаціях. Для України це є вкрай важливим, оскільки переважна більшість людей на керівних посадах в IT-компаніях має технічний бекґраунд. Часто це люди з сильними навичками у вирішенні технічних проблем і водночас великими проблемами з soft skills та people management.

Сучасна освіта для менеджменту, наприклад МВА-програми провідних світових бізнес-школ, дозволяє не тільки зрозуміти мотивацію і потреби підлеглих, але й побачити принципи роботи компанії як єдиного механізму. Адже для успіху IT-компанії критично важлива синергія технічних відділів з маркетингом, фінансами, HR та іншими сферами життєдіяльності будь-якого бізнесу.

Автор: Володимир Прокопчук

Читайте також

Служу державі: Як бізнес може допомогти зростити унікальний сегмент справжньої української еліти

вт, 11/24/2020 - 08:00
Володимир Чеповий, шеф-редактор журналу БІЗНЕС, співзасновник платформи БІЗНЕС100

Втрата якості: нею обернеться податок на дорогу нерухомість

чт, 11/12/2020 - 14:15
Андрій Рижиков, СЕО і керуючий партнер девелоперської компанії DC Evolution Днями голова комітету податкової, митної та фінансової політики Верховної Ради Данило Гетманцев представив зміни до Податкового кодексу України, які нібито удосконалять систему оподаткування.

Чужий серед своїх: як боротися з шахрайством в компанії

чт, 11/05/2020 - 13:57
Катерина Сафроненко, менеджер відділу управління ризиками, форензик KPMG в Україні

Складна простота: що очікує бізнес від Ради реформ і Офісу простих рішень

пт, 10/30/2020 - 14:30
Станіслав Таршин, засновник групи компаній "ГрадОлія", член Української ради бізнесу, співінвестор БІЗНЕС100

"Єдина школа": приклад об’єднання влади, бізнесу та освіти

пт, 10/30/2020 - 11:30
Олексій Луганський, співзасновник TATL Technology, керівник  проекту "Єдина Школа"

Корпоративні інвестиційні фонди — шлях МСБ до фінансування

пн, 10/26/2020 - 14:10
Сергій Позняк, власник заставного сервісу Cronvest Проблематика існуючої банківської системи давно відома. І обумовлена вона чіткими факторами, що утворилися всередині як окремо банківської, так і фінансової системи взагалі. Зокрема, це низький ступінь довіри до банківських установ у зв’язку з втраченими громадянами, за різними даними, від $50 млрд до $80 млрд тільки на депозитах під час “банкопаду”. Не кажучи вже про кошти компаній, що навіки згинули на розрахункових та кореспондентських рахунках компаній.