Дешевий квиток на літак для українця — дочекаємося?

Винсент ван Гог,  фрагмент картины
998
Винсент ван Гог, фрагмент картины "Звёздная ночь", 1889

Після визначення стратегічного курсу в напрямку зближення та інтеграції до Європейського союзу, все більше українців починають задаватися питанням доступності авіаперевезень та авіаційних послуг. Вони чекають, що ось вже не за горами той час, коли до України поринуть бюджетні перевізники і вартість квитків не буде перевищувати кількох десятків доларів. Проте, цього поки не відбувається.

Щоб спробувати розібратися, що ж таки заважає розвитку авіаційної галузі та коли українцям чекати дешевих квитків, необхідно розібратися з чого в цілому складається вартість цих самих квитків.

В основному ціна на квиток для пасажира містить у собі податки, аеропортові збори, паливний збір та тариф авіакомпанії.

До податків та зборів відносять оплату навігації (в нашому випадку це —Украерорух), аеропортові збори, комісії агентів з продажу квитків, збір до спецфонду авіації України та інші збори відповідних країн призначення чи прольоту.

Крім того до вартості перевезення на внутрішніх рейсах, пасажирам доводиться додатково сплачувати податок на додану вартість квитка в розмірі 20%. Наприклад, міжнародні авіаперевезення не включають ПДВ, оподатковується тільки агентська комісія з продажу квитка.

Верховна рада може вже сьогодні зменшити вартість перельоту в межах країни на 20%, прийнявши необхідні зміни до законів.

До зборів входить вартість навігації та аеропортовий збір, що затверджується відповідними державними органами. До 2005 року в аеропортах України рейсів застосовувалися знижки на аеропортові збори (крім збору за авіаційну безпеку) та збори аеронавігаційного обслуговування у розмірах до 80% відповідно до кількості перевезених пасажирів. Регіональні аеропорти зараз перебувають в дуже складних економічних умовах через застарілу інфраструктуру та малу кількість рейсів. Ініціатива Державіаслужби та Мінінфраструктури, спрямована на розвиток та підтримку внутрішніх рейсів, може позитивно вплинути на збільшення внутрішніх авіаперевезень, знизити вартість перельотів та дати поштовх для розвитку і відновлення регіональних аеропортів.

Найбільш затратною частиною вартості перельоту є паливний збір, який безпосередньо залежить від вартості палива.

Авіаційне паливо в Україні набагато дорожче ніж в Європі, адже потужностей вітчизняного виробництва недостатньо для насичення внутрішнього ринку, тому частину палива ми імпортуємо. Ринок авіаційного палива досить закритий. Так, в Україні ціни на реактивне паливо більш ніж у півтора рази вищі від ціни у Польщі. Причинами таких відмінностей є податкова політика країн Євросоюзу, так паливо для цивільної авіації звільнено від акцизу, а паливо для міжнародних рейсів звільнено від ПДВ.

Суттєво на ситуацію також вплинула зміна Державною фіскальною службою класифікації для авіаційного палива. Раніше його класифікували як “Паливо для реактивних двигунів ТС-1 і РТ”, а після зміни воно оформляється як “Легкий дистилят — бензин спеціальний”. Це рішення в 2012 році, призвело до збільшення ставки акцизу на імпортне паливо більш ніж в 6,5 раз — з 30 до майже 200 євро за тонну.

Поліпшити ситуацію в українській авіації можна лише шляхом запровадження комплексних заходів та державного підходу до розвитку авіаційної галузі. Відповідно до цього, суттєво знизити вартість квитків для громадян можна розробивши і запровадивши комплексну державну політику та  змінивши законодавчу базу, що дозволить прибрати зайві бар'єри та застосовувати кращі світові практики.

Зараз авіація залишається одним з найдорожчих видів транспорту, тому їй важко конкурувати із іншими типами перевезень.

В Україні це ускладнюється значно заниженими тарифами на інші види транспорту. Вартість тільки залізничних перевезень в країнах Євросоюзу коливається в межах 20-40 євро, коли в Україні переїзди на в 2,5 рази довші відстані коштують в межах 20 євро (зокрема на потягах Інтерсіті+). При цьому витрати на залізничні  пасажирські перевезення в декілька разів перевищують прибуток з них. Ці збитки зазвичай покривалися прибутком від вантажних перевезень. Враховуючи зношеність парку вагонів і потягів компанії, вона навряд чи зможе так і далі існувати. Тому запровадження політично непопулярних заходів, щодо приведення тарифів на перевезення на інших видах транспорту до ринкової вартості, дозволить збільшити конкурентоспроможність авіаційного транспорту та за рахунок росту пасажиропотоку знизити їх собівартість.

Питання залучення до України бюджетних авіаперевізників (лоукостерів) вже давно і досить жваво обговорюється у високих державних кабінетах та засобах масової інформації, але поки такі перевізники не проявляють інтересу до нашого ринку. Разом з тим, не варто забувати, що такі авіакомпанії найчастіше літають не в великі аеропорти, а в маленькі та віддалені від населених пунктів. Це дозволяє отримати мінімальні витрати на обслуговування та ставки зборів, тому пасажирам доводиться витрачати ще кілька годин, щоб дістатися до міста. Такі перевізники намагаються економити на всьому і часто вимагають різного роду знижок та доплат за пасажирів.

На сьогодні в Україні немає відповідного нормативного поля та чіткої державної політики щодо залучення і розвитку бюджетних перевезень. Крім того, немає і законодавчих механізмів для доплати таким перевізникам з місцевих бюджетів, як наприклад це робиться в Грузії. Вирішити питання знижок могли б державні дотації, які знизили б аеропортові збори для авіакомпаній. Але, враховуючи теперішній стан економіки України, коли йдуть дискусії щодо відміни стипендій, навряд чи ми можемо розглядати варіанти із фінансуванням таких авіаперевізників. Проте, ще є багато проблемних питань, вирішення яких дозволить знизити вартість авіаквитків та надати поштовх для розвитку авіаційного ринку.